ЛІКНЕП
Перед підписанням кредитного договору з юрособою необхідно впевнитися,
що та має статус фінустанови
З початку 2013 року слідчі органи внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань 149 матеріалів про вчинені кримінальні правопорушення. Вони стосуються суб’єктів господарювання, що надають комерційні послуги, тобто послуги у сфері адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах (далі — групи). Про це «УК» повідомив начальник управління зв’язків з громадськістю МВС України, майор міліції Сергій Бурлаков. Зокрема в Донецькій області відкрито 38 проваджень, які у подальшому були об’єднані у справу про скоєння посадовими особами приватного підприємства (ПП) «Грандфінресурс» кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 (шахрайство) Кримінального кодексу України.
Замаскувався під кредитні спілки
З цією компанією пов’язана одна з найгучніших скандальних історій, яка трапилася у середині березня цього року в Донецьку. Йдеться про випадок, коли чоловік з ножем захопив у заручниці співробітницю «Грандфінресурс», вимагаючи виплатити 50 тисяч гривень. Таким чином 30-річний житель Донецької області намагався отримати позику, в якій йому відмовили (він вніс 3,5 тисячі гривень до приватного підприємства, але позички йому не дали). Після безрезультатних переговорів міліція силою звільнила 23-річну дівчину, яка отримала різані рани руки та обличчя і була госпіталізована.
За фактом події відкрито кримінальне провадження за частиною 2 статті 147 Кримінального кодексу (захоплення заручників). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років. Відносно ПП «Грандфінресурс» також здійснюють перевірку. Відкрито кримінальну справу за статтею 190 КК (шахрайство).
«Побічним» ефектом донецької історії стала несправедлива дискредитація кредитних спілок. ЗМІ у перших повідомленнях про інцидент помилково охрестили приватне підприємство «кредитною спілкою», що викликало справедливе обурення з боку представників кредитної кооперації. Насправді вид діяльності ПП «Грандфінресурс» — «надання інших допоміжних комерційних послуг» (згідно з Єдиним державним реєстром). І воно не зареєстроване в жодному реєстрі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг).
Тому Нацкомфінпослуг виступила із застереженням щодо фінансових кредитів, надавати які мають право фінустанови, а також фізичні особи-підприємці (згідно із Законом «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»). Для убезпечення своїх заощаджень, необхідно перед підписанням будь-якого договору або використанням послуги впевнитися у Нацкомфінпослуг, що юрособа має статус фінустанови. Така організація має бути внесеною до Державного реєстру фінансових установ і мати необхідні дозвільні документи (Свідоцтво про реєстрацію фінустанови, а на певні види фінансових послуг — ліцензію). Слід також звертати увагу на умови позичання та повернення залучених коштів.
Фахівці розмежовують діяльність кредитних спілок і юросіб, що здійснюють господарську діяльність з адміністрування фінактивів для придбання товарів у групах. Вона різна за своєю суттю. Кредитні спілки залучають та надають кошти своїм членам під відповідні відсотки. Придбання товарів у групах юрособи здійснюють на умовах та у порядку, визначеному програмою їхньої діяльності та укладеними з фізособами угодами та додатками до них. «Групи» орієнтуються на категорію населення, яка має рівень доходів середній та нижче середнього, при якому проблематично, а частіше неможливо отримати кредити в банківських установах та справжніх кредитних спілках. У «групах» діє система, що забезпечує надання коштів на придбання товару за чергою кожному учасникові шляхом сплати його ціни невеликими щомісячними внесками протягом терміну, визначеного укладеними договорами. Відповідно до умов договору, товариство реєструє особу як учасника системи (програми), а вона доручає товариству використовувати суми внесених нею платежів на формування фонду для здійснення оплати товару на його користь. «У більшості випадків учасникам системи не пояснюють механізм дії та умови розірвання укладених договорів і повернення коштів. Тому до правоохоронних органів звертаються громадяни, які вважають себе ошуканими такими товариствами», –– наголошує пан Бурлаков.
Солодке життя «нелегалів»
За інформацією, розміщеною на офіційному сайті Нацкомфінпослуг, станом на початок квітня цього року до Державного реєстру фінансових установ було внесено лише сім суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, які набули статусу фінансової установи. Лише один такий суб’єкт господарювання отримав ліцензію на право здійснення такої діяльності. При цьому, за неофіційною інформацією, в Україні нараховується приблизно 40 таких суб’єктів господарювання!
Після набрання чинності Закону України від 15 листопада 2011 № 4025-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» статтю 202 (Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю) Кримінального кодексу України декриміналізовано. Як пояснюють у МВС, за здійснення суб’єктами господарювання діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах без набуття ними статусу фінансової установи чи спеціального дозволу (ліцензії), або з порушенням умов ліцензування, нині передбачена лише адміністративна відповідальність за скоєння правопорушення. Це штраф від 100 до 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Якщо така діяльність пов’язана з отриманням доходу у великих розмірах, передбачений штраф від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі суб’єкти господарювання фактично створюють та обслуговують пірамідальні схеми. Але їхні організатори не відчувають покарання, оскільки тільки від одного клієнта отримують адміністративних платежів від 1 до 5 тисяч гривень.
Унеможливити подібні шахрайства допоможе прийняття закону, який заборонить функціонування фінансових пірамід в Україні.