ПРОБЛЕМА
Як заощадити мільйони коштів у житлово-комунальному господарстві
Неабиякий потенціал для впровадження енергозберігальних проектів на невеликих бюджетних об'єктах, а також у централізованих системах тепло - і водопостачання, водовідведення має Чернівецька область. Ініціаторами їх поширення виступають органи місцевого самоврядування спільно з громадами. Буковина представила чи не найбільше власних розробок як реалізованих, так і таких, що перебувають на стадії впровадження на Всеукраїнський огляд- конкурс "Кращі практики енергозбереження на місцевому рівні", організований Центром громадської експертизи за підтримки фонду "Східна Європа" та сприяння Міністерства з питань житлово-комунального господарства.
Приклад буковинців
Серед проектів буковинців - модернізація системи опалення в медичних амбулаторіях та дитячих садках чотирьох сіл. Заслуговують на увагу й ті, що застосовані в обласному центрі, - реконструкція котельні Будинку дитини, теплоізоляція двох великопанельних будинків, модернізація систем теплопостачання мікрорайонів через впровадження автоматизованого управління роботою котельного та мережевого обладнання зі встановленням сучасних приладів обліку теплової енергії та води. Цікавий проект з оптимізації енергоспоживання системи централізованого водопостачання реалізували на насосній станції "Шурбанець" водогону "Дністер - Чернівці": там замінили насосне обладнання й одночасно встановили частотні перетворювачі струму.
Центр громадської експертизи протягом восьми місяців минулого року збирав інформацію про існуючі в країні на місцевому рівні практики впровадження енергозбереження у ЖКГ. Щоправда, не всі муніципалітети підтримали добру ініціативу - деякі не відповідали навіть на запити МінЖКГ. За словами голови правління Центру Любомира Чорнія, не надали інформацію про реалізовані чи впроваджувані розробки Закарпатська й Одеська області, а також Київ. Загалом зібрали дані про 230 проектів з енергозбереження, втілені на місцевому рівні впродовж останніх п'яти років. За вибором експертів 168 потрапили до фінального списку як такі, що найбільше заслуговують називатися "енергоефективними".
- Наша мета, - наголосив під час прес-конференції Любомир Чорній, - створення основи для реалізації проектів енергозбереження в житлово-комунальному господарстві країни шляхом збирання, описування, узагальнення та опрацювання інформації про кращі місцеві практики. Проаналізувавши надані матеріали, дійшли висновку, що нині головним стимулом для впровадження подібних проектів є зростання цін на енергоносії. Інший важливий чинник - бажання місцевої влади економити бюджетні кошти, призначені для утримання бюджетних закладів та дотування комунальних підприємств. А от розв'язання екологічних проблем наразі не є мотивом для їх впровадження, що може свідчити про невисоку екологічну культуру місцевих посадовців і працівників підприємств житлово-комунального господарства. Чиновники на місцях, на жаль, часто не обізнані з новітніми технологіями, які застосовуються в усьому світі. Багатьом і досі здається, що відходи деревини - тирса чи тріски - низькокалорійне паливо з мінімальною енерговіддачею. Але сучасні розробки засвідчують, що їх можна використовувати навіть у централізованих мережах, відмовляючись від традиційних видів палива (вугілля, природного газу), і таким чином заощаджувати. Суттєвому скороченню витрат можуть сприяти навіть невеликі капіталовкладення. Так, середній проект енергозбереження в централізованих мережах коштує від 3 до 8 млн грн, а термін його окупності - лише від 2 до 6 років.
Замість газу і вугілля
В яких сферах найбільше переймаються енергозбереженням?
- Це, передусім, міські системи надання комунальних послуг: тепло- і водопостачання, водовідведення, освітлення, - зазначила консультант проекту Наталія Ходько. - Найтиповіше - заміна котлів і насосів, встановлення частотних перетворювачів, впровадження автоматизації систем обліку. Якщо говорити про окремі регіони, то найактивнішими є захід і північний захід країни, де сміливо переходять на використання місцевих видів палива - торфобрикетів. На півдні популярною стає чиста енергія сонця - передусім для забезпечення гарячого водопостачання в дитсадках, школах, амбулаторіях.
- На жаль, - додав Любомир Чорній, - усе ще недостатньо залучаються доступні на сьогодні фінансові ресурси різних міжнародних інституцій, які прагнуть працювати в нашій країні в сфері енергозабезпечення. Причина? Низька якість презентації проектних ідей потенційним інвесторам чи донорам - ініціатори проектів часто-густо навіть не здатні оцінити майбутні економічні та екологічні результати від реалізації розробок, чітко окреслити пропоновані в межах проектів кроки.
На основі зібраних матеріалів Центр громадської експертизи підготував та видав "Каталог проектів щодо енергозбереження в житлово-комунальному господарстві України".
- Він розповсюджуватиметься серед представників місцевої влади та підприємств ЖКГ, міжнародних донорських організацій та вітчизняних експертів у сфері енергозбереження й енергоефективності та реформування житлово-комунального господарства, - підсумував виконавчий директор фонду "Східна Європа" Віктор Лях. - Матеріали мають стати цінним ресурсом у підготовці проектів і бізнес-планів для залучення бюджетного фінансування та інвестицій у сферу підвищення енергоефективності житлово-комунального господарства. А це, в свою чергу, дасть можливість містам і селам заощадити мільйони бюджетних коштів та стати більш енергонезалежними.