Жахливий факт: держава, яка понад шість років веде неоголошену, але кровопролитну війну, втрачає оборонні підприємства. І не внаслідок ворожих бомбардувань, а через підступи корумпованих керівників.

Для цього використовували злочинні схеми — про найпоширеніші розповів заступник генерального директора з безпеки державного концерну «Укроборонпром» Костянтин Бушуєв. За його словами, це створення штучної кредиторської заборгованості та так звані інвестиційні договори. Обидві ці схеми зафіксовано у кримінальних провадженнях, порушених за фактами розкрадання майна державного концерну.

Саме за такими схемами було фактично знищено державні підприємства «Буревісник», «Генератор», «Радар», КАРЗ тощо. А це ж стратегічно важливі оборонні об’єкти. Сама назва «Радар» свідчить про нагальну потребу цього підприємства для країни, що воює і прагне зміцнити могутність свого війська.

Рецепти корупції

Перша зі згаданих схем має такий вигляд: підприємство оформлює на себе величезний кредит, який, вочевидь, не зможе погасити, на вкрай невигідних умовах або ж укладає так само невигідний контракт, який ніхто не збирається виконувати, з комерційною фірмою — учасником схеми. За невиконання цього контракту набігають захмарні штрафи. Так виникає величезна кредиторська заборгованість, яка фактично унеможливлює будь-яку господарську діяльність підприємства.

Тут з’являється добродій — теж учасник схеми. Він викуповує цю заборгованість, а на погашення її вимагає банкрутства підприємства або його примусового продажу через Державну виконавчу службу. При цьому умови продажу та інші питання розпорядження майном вирішують кредитори — на свою користь, певна річ.

А суть так званих інвестиційних договорів полягає в тому, що вони передбачають побудову якихось об’єктів на землях, що належать підприємству. При цьому в пайовий внесок підприємства зараховується лише вартість нерухомого майна, розташованого на ділянці, але не вартість самої ділянки. Так внесок підприємства багатократно занижується, відповідно і доходу йому від цієї оборудки жодного, все йде в кишеню стороннього інвестора. Така схема 2016 року стала предметом розслідування правоохоронних органів на заводі «Радар», були намагання витворити щось схоже на заводі «Буревісник».

І це ще не все. Голова громадської експертної організації StateWatch Гліб Канєвський додає: колишнє керівництво Укроборонпрому здавало в оренду понад 80% об’єктів нерухомості за розцінками, нижчими від ринкових. Це засвідчили підсумки розслідування спільно з міжнародним фондом «Відродження».

Наведені факти стосуються заводів «Маяк» та «Радар». Такими діями керівництво цих підприємств завдало державі збитків орієнтовно на 3,7 мільйона гривень за місяць. За словами директорки із закупівель ДК «Укроборонпром» Надії Бігун, таке становище склалося також і через недосконалість нормативної бази: затягування з ухваленням закону «Про оренду державного майна» і підзаконних актів призвели до того, що державне підприємство із суто формальних причин не завжди могло здавати об’єкти в оренду з максимальною вигодою.

Захисти себе сам

Як бачимо, оборонні підприємства свідомо доводять до стану, коли вони не лише не підсилюють національну оборону — їх самих треба обороняти від нечистих на руку ділків та їхніх спільників. А Укроборонпром, стверджує Костянтин Бушуєв, не сидить склавши руки, не споглядає байдуже, як розкрадають його майно. Концерн виступає стороною в порушених за наведеними та багатьма іншими фактами судових процесах, організовує незалежну оцінку активів для протидії заниженню їхньої вартості. Продаж чи оренда майна підприємств, що входять до концерну, тепер здійснюється через ProZorro. Продажі з попередньою публікацією оголошень.

Раніше укладені тіньові домовленості про оренду оформлюють договорами. Завдяки вжитим заходам доходи від оренди з початку року зросли на 24%, або на 2,7 мільйона гривень. В усіх випадках майно оборонних підприємств ані через продаж, ані шляхом оренди не можна передавати представникам країни-агресора.

Неважко помітити, що це результат дій, яких вжив сам концерн. А яка тут роль державної влади? Тут, на жаль, відповідь буде сумною: як зауважив Костянтин Бушуєв, реалізація корупційних схем була б неможливою без активної участі керівництва постраждалих підприємств, сприяння корумпованих суддів та працівників інших правоохоронних органів.

Додамо: й інших органів державної влади. Адже занепад підприємств вони не могли не помітити, якби мали бажання — завод на видноті, й добре помітно, чи він працює, чи ні. Натомість деякі керівники винайшли інший спосіб, який, на їхню думку, має допомогти подолати корупцію.

Сумнівна панацея

Останнім часом нам настирливо втокмачують думку, ніби державна власність — це щось апріорі погане і саме форма власності створює підґрунтя для корупції. Не минула ця пошесть і Укроборонпром — попереднє керівництво концерну наполегливо обстоювало ідею його реформування і перетворення на п’ять приватно-державних концернів.

Насправді така тенденція нагадує персонажів відомої байки Крилова «Квартет»: «як сідати — сварки марні». Досвід інших країн переконує, що приватна форма власності — не запобіжник від корупції.

Скажімо, свого часу стався величезний скандал в оборонному відомстві США. Там уся оборонна промисловість приватна, однак це не завадило Пентагонові закупити для військових казарм електричні розетки вдесятеро дорожче, ніж вони коштували в будь-якому американському супермаркеті, й сидіння для унітазів по 150 доларів за штуку.

Інша річ, що у них ця історія набула суспільного розголосу і стала предметом розслідування у Конгресі. Ось вам і дієвий рецепт проти корупції — суспільний контроль, підкріплений належною реакцією народних обранців усіх рівнів. Такий механізм має ефективно діяти й у нас.

Певна річ, не підлягають суспільному розголосу секретні відомості про асортимент нашої оборонної продукції та її тактико-технічні характеристики. Але такі кричущі факти, які навели Костянтин Бушуєв та Гліб Канєвський, не можуть залишатися поза увагою не лише громадськості, а й усіх гілок влади. Адже йдеться не лише про комерційний аспект, хоч не всі корупціонери в оборонній галузі — свідомі спільники ворога, але за суттю це так.