На в’їзді до Чернігова стоїть сигнальний пристрій, який попереджає водіїв, про перевищення дозволеної швидкості руху їхніх автомашин у реальний момент. Якщо автомобіль рухається зі швидкістю менш ніж 50 кілометрів на годину, пристрій висвічує її зеленим кольором, якщо понад 50 — червоним. Це, як стверджують фахівці, дисциплінує водіїв і, побачивши на табло цифри червоного кольору, вони зменшують швидкість. Як дізнався пізніше у чернігівському підприємстві «АТІЛОС», яке випускає ці та інші технічні засоби керування дорожнім рухом, пристрій працює поки що в експериментальному режимі для доведення основних технічних характеристик та поліпшення функціональних можливостей.

Регулювальник у скляній банці

Нині, на жаль, доводиться констатувати: щодня на автошляхах країни відбувається велика кількість аварій, зокрема зі смертельними наслідками. І фіксують їх більше там, де нема світлофорів — сигнальних електричних ліхтарів із різнобарвними стеклами для регулювання руху на вулицях та шляхах. Так їх визначає публічний електронний словник української мови Укрліт.ORG й ілюструє таким прикладом: «На розі, ніби у скляній банці, сидить регулювальник руху, і від ранку до дванадцятої ночі у світлофорі миготить то зелене, то червоне, то жовте кружальце».

Засноване в 1993 році ТОВ «АТІЛОС» з 2003-го розробляє й випускає такі пристрої, що подають колірні сигнали, а також регулюють рух на автошляхах, вулицях, залізничному транспорті.

— Звісно ж, наші світлофори відрізняються від тих, у яких «сидить регулювальник», — усміхається директор підприємства Анатолій Хрущ, — насамперед тим, що «миготять» найкращими у світі світлодіодами. Вони дають життя транспортним і пішохідним світлофорам у різноманітних виконаннях — від дво— до п’ятисекційних, із зображенням стрілок, фігурок пішоходів.

Підприємство випускає світлодіодні світлофори для залізничних переїздів, світлодіодні голівки до них, дорожні контролери для керування дорожнім рухом на локальних перехрестях режимами роботи дорожніх світлофорів. Останні, до речі, успішно зарекомендували себе у багатьох містах нашої країни, в яких не застосовують систему загальноміського регулювання дорожнього руху. Наші контролери прописані (кажуть ще прошиті) відповідною інформацією і самостійно керують дорожнім рухом на окремих перехрестях.

Ми першими в Україні запатентували табло відліку часу, яке інтегрували в жовту секцію. Воно цікаве тим, що, коли на світлофорі горить червоне або зелене світло, у жовтій секції йде зворотний відлік часу відповідного до керувального сигналу кольору, який показує, скільки працюватиме сигнал. Тож водії та інші учасники руху можуть розрахувати свої подальші дії, чи то прискоритись, щоб без затримки проїхати перехрестя, чи то почати зупинятися, щоб не створювати аварійної ситуації. Нарешті, в асортименті нашої продукції є прилади для звукового орієнтування пішоходів із порушеннями зору.

Комфорт, економія, довговічність

До речі, засоби регулювання дорожнім рухом випускають в Україні кілька підприємств, але чернігівці одні з найкращих. Є компанії, котрі закуповують ці прилади за кордоном, кріплять на них етикетки зі своїм логотипом і декларують їх як продукцію власного виробництва.

— У наших світлофорах, — веде далі Анатолій Васильович, — теж є імпортна складова, наприклад американські світлодіоди, бо вітчизняна промисловість їх не випускає. Решта має українське походження. Зокрема деталі із пластмаси, пресформи для яких розробили й виготовили наші конструктори, випускає для нас одне з українських підприємств. Заводу це вигідно, бо на власному термопластавтоматі ми могли б за місяць наштампувати пластмасових деталей на два роки наперед. Решту часу обладнання простоювало б, а робітникові, який на ньому працює, потрібно було б платити заробітну плату.

Скрізь у світі працюють саме так — економно, намагаючись до мінімуму знизити витрати на виготовлення певних деталей. У кооперації з іще одним чернігівським підприємством ЧеЗаРа (колишній Чернігівський радіоприладний завод) ми випускаємо металеві деталі, необхідні для нашого виробництва. І таких прикладів безліч.

Між іншим, Анатолій Хрущ — теж виходець із місцевого радіоприладного гіганта. Отримали трудову прописку на ньому і 50% нинішніх працівників «АТІЛОС», 70% їх мають вищу освіту. Середній вік — 45 років. Колишній промисловий гігант виховав у них фаховість, порядність, відповідальність, доброзичливість. Тому підприємство випускає нині не лише високоякісні світлофори, контролери дорожнього руху, а й світлодіодну продукцію: з чернігівськими світильниками (ще один напрям діяльності підприємства), можуть зрівнятися небагато вітчизняних і навіть імпортних. Вони мають високий рівень комфортності (мінімальне значення пульсацій світлового потоку, що забезпечує зоровий та психологічний комфорт), економічності (удвічі порівняно з лампою ДНаТ, учетверо — з лампою ДРЛ, а зі звичайною лампою розжарювання — удев’ятеро), довговічності (термін роботи — понад 204 тисячі годин, що підтвердила лабораторія світового лідера у виробництві світлодіодів компанії CREE Inc США, яка після тестування розмістила чернігівське підприємство на своєму сайті в розділі «Наші партнери»).

Крім того, світильники ТОВ «АТІЛОС» забезпечують гарну видимість, чіткість меж та сприйняття глибини простору — коефіцієнт кольоровості в них становить не менш як 70 Ra. Вони стійкі до вібрації, перепаду температур, напруги, всіх видів електромагнітного випромінювання, а самі не створюють радіоперешкод, не потребують спеціальної утилізації, бо не містять ртуті.

— Проте, — голос керівника підприємства трохи змінюється, — деякі високі чиновники не цінують цього сьогодні. Вони віддають перевагу — і зрозуміло, з яких причин — продукції тих виробників, які позиціонують себе представниками «європейських» фірм. Але «європейськість» цих виробів дуже сумнівна і за ціною, і за якістю. Іноді вони купують китайський товар, маркують його відповідно, виписують документи українською мовою і продають як наше, вітчизняне. Нам відомо чимало таких фактів. Наприклад керівництво ККП «Маріупольавтодор» у закупівлях світлофорів віддало перевагу представникові австрійської фірми «Сварко», але якість світлофорів, які постачає її український дилер, викликає дуже великі запитання. Те саме стосується і світлодіодних світильників: під виглядом українських виробів замовникам пропонують китайський товар найнижчої якості.

Тендер — лотерея

А ще директор ТОВ «АТІЛОС» розказав про тендерні закупівлі, які не завжди спрямовані на вітчизняного виробника. Підприємство випускає за рік близько 4 тисяч світлофорів — ними можна повністю забезпечити два такі міста, як Чернігів. Може виготовляти й більше, але...

— Наприкінці року розписують витратну частину бюджету на ремонт, заміну, будівництво наприклад світлофорних об’єктів, — розповідає Анатолій Хрущ. — Ми часто виграємо тендери. Але нерідко замовник розписує тендерні вимоги під конкретного виробника, який завозить світлофори та контролери дорожнього руху невідомого походження із сумнівними сертифікатами відповідності. Пригадую, як у вимогах одного з них було записано, що світлофор має відповідати вимогам обов’язкового українського (ДСТУ 4092-2002) та європейського (EN 12368) стандартів. До речі, європейський у деяких пунктах суперечить національному, але Україна впровадила його в себе теж як державний. Тож і вийшло, що тендерний світлофор, який має висіти на вулиці, зобов’язували нас зробити таким, що працював би навіть після занурення у воду. Ми могли виготовити захищений від потрапляння пилу та вологи, і він відповідав би спеціальним вимогам, але навіщо? Крім збільшення ціни, більше жодних наслідків.

Звісно, все це не сприяє розвитку вітчизняного бізнесу. І держава повинна навести лад у тендерних питаннях, особливо коли йдеться про використання на закупівлю тієї чи іншої продукції державних коштів. Натомість із виробників вимагають відправляти Держстату нікому не потрібні дані: ТОВ «АТІЛОС» і досі, наприклад, звітує статистиці, скільки світлофорів випустив у штуках, гривнях і... кілограмах! У 2020 році, щоправда, одну графу прибрали — у штуках. Але кілограми залишилися. Тож у бухгалтерії підприємства сидить спеціальний працівник і рахує світлофорні кілограми.

Та попри це від знайомства з ТОВ «АТІЛОС» в мене залишилося добре враження. Ще раз переконався, що є в Україні підприємства, якими можна пишатися і які можуть на рівних конкурувати із закордонними виробниками. Це вселяє надію, що не все у нас ще втрачено.

ДОВІДКА «УК»

Уперше апарат, який можна назвати прообразом сучасного світлофора, з’явився на вулицях Лондона в 1868 році. Його спроєктував Джей Найт і встановив біля головної будівлі Лондона — британського парламенту. Керували світлофором вручну, а вночі підсвічували лампою. Через рік ця лампа вибухнула, поранивши поліцейського, тож про корисний пристрій забули майже на 50 років.

5 серпня 1914-го в американському місті Клівленді з’явився новий світлофор. Саме на честь нього й було встановлено Міжнародний день світлофора.

В Україні перший світлофор з’явився в місті Харкові в 1936 році. Нині на території нашої країни більш як 4,5 тисячі світлофорних об’єктів з різною кількістю світлофорів на кожному. Серед них є навіть такий, який працює в тестовому режимі і вмикає зелене або червоне світло залежно від швидкості автомобілів. Встановили його за 600 метрів перед в’їздом до Львова. Щоправда, коштує він 1,262 мільйона гривень.