Якщо торік п’ята частина торгівлі України припадала на Євросоюз, то нині вже третя. За дев’ять місяців цього року позитивне сальдо торгівлі з країнами ЄС збільшилося удвічі і становить майже два мільйони доларів. Наша держава торгує за різними квотами, багато з них ще не відкриті — і це завдання Мінагрополітики на найближчу перспективу. Про це під час експертної зустрічі в Комунікативному центрі уряду, на якій говорили про розширення ринків збуту українських продуктів у рамках ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС, поінформувала заступник міністра агрополітики з питань європейської інтеграції Владислава Рутицька.
А заступник голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України Віталій Башинський додав, що європейська сторона сформувала чіткі вимоги щодо фітосанітарних і санітарних заходів. «Водночас, ми ухвалили лише два з п’яти законів, які гарантуватимуть безпеку нашої продукції. Тепер маємо в тримісячний термін погодити з європейською стороною загальну стратегію адаптації законодавства й ухвалити всі необхідні документи.
Доведеться вносити зміни у вже чинний закон щодо ідентифікації та реєстрації худоби в усіх господарствах, у тому числі приватних (відповідний законопроект перебуває у ВР). Адже наразі є проблема з ідентифікацією худоби, яку мають проводити виключно за рахунок держбюджету», — каже він.
Повільно прокидаємося
Представник Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Тарас Висоцький підкреслив, що потрібно ухвалювати необхідні закони, а також активно інформувати виробників харчової продукції, з чого треба починати свій вихід на ринок ЄС. За його словами, УКАБ провів регіональні семінари, зокрема у Харкові, Запоріжжі, Львові, де експерти розказували про те, що можемо постачати, як отримати дозвіл, про фіто-санітарне та митне оформлення. «Дуже дивно, але деяких підприємців треба довго запрошувати на такі заходи, щоб вони прийшли і дізналися про вимоги. А ось Львів у цьому плані суперактивний регіон. Нас не чекають в Європі з відкритими обіймами, але якщо пробувати, то результат буде, про що свідчить досвід птахівників. На основі семінарів підготуємо брошуру щодо виходу продукції на ринок, яка буде і в електронному доступі. Таку інформацію треба постійно доносити до тих, хто має ресурс. І навчати слід, насамперед, тих, зокрема й держслужбовців, хто понесе ці знання далі. Адже на це витрачають державні та європейські кошти», — констатує експерт.
У Мінагрополітики вважають, що до тренінгових програм слід залучати й освітні заклади, щоб процес підготовки й перепідготовки кадрів був постійним. А також управління сільського господарства в областях і районах, які б могли допомогти у навчанні та передачі досвіду. А міністерство напрацьовуватиме механізми співпраці виробника та логіста, що просуватиме товар. У відомстві погоджуються: хто раніше почав рухатися у напрямі продажу продукції в ЄС, ті сьогодні можуть це робити, а ті, хто чекав, що їх прийдуть і навчать, — нині на низькому старті.
У «бананках» фрукти в Європу не поїдуть
Одесити під час експертної зустрічі акцентували увагу на тому, що матимемо проблеми з сертифікацією виробництв, яка потрібна для права продажу в ЄС. Адже фермери переважно працюють на орендованих землях, термін оренди яких недовготривалий.
Львів’яни наголошували, що малі господарства не настільки організовані, щоб іти на цей ринок. А саме там виробляють 80—90% молока та м’яса. Вони говорили про розвиток системи кооперації, про створення інфраструктури, йшлося і про логістичну складову, адже й питання фасування важливе — справді, у «бананках» фрукти в Європу не поїдуть! А також нагадали, що у деяких країнах ставка ПДВ на харчі диференційована, а в деяких нульова: чому б і нам не обнулити, щоб українці споживали більше українського.
Дніпропетровці запропонували Мінагрополітики ознайомитися з їхньою програмою «Агропартнер» — алгоритмом взаємодії агрокооперативів. Нині в області триває пілотний проект, щоб оцінити, що спрацює, а що ні. Представники міністерства зазначили, що із задоволенням розглядатимуть всі ініціативи регіонів, адже хороші ідеї треба втілювати в життя, а також підсумували, що потрібно так спрацювати в АПК, щоб «Зроблено в Україні» стало брендом у світі.
ПРЯМА МОВА
Процес пришвидшать
Віталій БАШИНСЬКИЙ,
заступник голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби:
— Маємо право експортувати в ЄС мед, рибу, побічні продукти тваринного походження не для споживання людьми, сухі яєчні продукти та продукцію птахівництва. Процедура отримання такого права по м’ясу птиці загалом тривала п’ять років. Нині, завдяки тісній співпраці з Єврокомісією, цей процес пришвидшать. Вже маємо попередній звіт євромісії з питань системи контролю молока та молокопродуктів на території України. Там п’ять зауважень, але всі їх можна виконати. На наступному тижні маємо надати свої коментарі щодо цих зауважень, а у травні 2015-го ЄС оприлюднить свій звіт з урахуванням наших коментарів на сайті Єврокомісії. І з цього моменту почнеться відлік щодо отримання Україною права експорту молока та молокопродуктів на територію ЄС. Сама процедура передбачає погодження з усіма 28 країнами ЄС і може тривати від трьох місяців до двох років.
До речі, підприємства можуть провести самооцінку на рівні власного підрозділу контролю внутрішньої безпеки на основі інформації, яка є на нашому сайті. Коли ж щось не зрозуміло, то консультацію нададуть у головних управліннях ветмедицини в областях.
Щодо свинини, то на сьогодні основне зауваження Єврокомісії — ускладнення заходів із регіоналізації. Якщо у нас швидко поширюватиметься якесь захворювання, тоді торговельні обмеження накладатимуть на всю країну одночасно. Вже розроблено необхідні зміни, які знаходяться на погодженні в Мінагрополітики.
А щодо експорту яловичини, то ЄС неочікувано порушив додаткове питання вартістю в 3,5 мільярда гривень — повномасштабне дослідження на всіх етапах: утримання, забій, реалізація. Тобто наступна місія по яловичині буде тоді, коли ми запевнимо ЄС у тому, що система контролю губчастоподібної енцефалопатії ВРХ знаходиться в Україні на рівні контрольованого або незначного ризику. Тож маємо провести велику кількість досліджень, щоб отримати той чи той статус.
Ми в Google+