РЕФОРМИ

Президент вимагає викоренити посередників зі сфери адмінпослуг


Чергове засідання Комітету з економічних реформ стосувалося двох болючих та водночас вагомих для українців питань: реформування сфери надання органами державної влади та місцевого самоврядування адміністративних послуг і проведення регуляторної реформи.

«Наша мета — створити таку систему відносин влади і громадянина, щоб людина почувалася комфортно. Умовно кажучи, щоб вона не бігала по державних установах за різного роду дозволами, і щоб ми дали українцям змогу спокійно себе почувати, займатися улюбленою справою, врешті-решт, працювати на користь сім’ї і, безумовно, держави», — зазначив Президент.

Потрібен системний підхід

Говорячи про зміни у сфері адміністративних послуг, Віктор Янукович висловив упевненість, що частину обов’язків центральних органів влади потрібно передавати на місця. Бо саме в регіонах, на його думку, вирішується переважна більшість життєво необхідних питань. Що стосується державних функцій, то вони мають бути сфокусовані на відпрацюванні законодавчої бази та стратегії розвитку нашої держави. «Стратегічні рішення повинні вирішуватися в центрі, а все інше — в регіонах», — констатував глава держави.

Цього разу не обійдеться й без годин прийому. На переконання Президента, українці повинні мати змогу побачитися з чиновником та почути адекватні відповіді на поставлені запитання в той час, коли їм це буде необхідно. Лише проблема полягає нині в тім, що рівень відповідальності держпосадовців потрібно підвищувати. Він навів для повного розуміння ситуації приклад: влада постійно стикається з тим, що люди їдуть у Київ «шукати правди».

«Це стосується різних напрямків — господарських питань, питань діяльності правоохоронних органів... Дуже часто пенсіонери також шукають можливість порушити те чи інше питання, щоб полегшити своє життя. А як бути людям із обмеженими можливостями?» — запитав Президент, акцентуючи на тому, що тут потрібен системний підхід.

На його глибоке переконання, надання адміністративних послуг — найгостріший момент. Натомість в державі, на превеликий жаль, немає чіткого розуміння їх загальної кількості. Віктор Янукович поставив запитання Прем’єр-міністру Миколі Азарову: «Коли ми припинимо утримувати за державні кошти підприємства, створені різними відомствами, більшість з яких, до речі, проводять корупційні дії?». На це почув таку відповідь: «Жодної правової основи для діяльності таких підприємств на сьогоднішній день не існує. З першого січня їх робота була припинена. Нехай Генеральна прокуратура та Служба безпеки проведуть перевірки».

Хто чинить опір?

Президент не оминув і те, що будь-яка держустанова за надання своїх послуг бере немалі гроші. За його словами, таких прикладів багато, а поєднує їх одне — ці послуги невмотивовані. Окрім цього і сервіс обтяжливий та несправедливий, бо нині існує багато посередників між громадянами та владою.

«Чому українці повинні додатково сплачувати гроші ще й за те, що чиновники не виконують безпосередньо свої обов’язки? — звернувся до присутніх Президент. — Я багато наводив прикладів, у тому числі і в ДАІ, щодо різних послуг, які там надаються, і звертав увагу керівництва МВС. Безумовно, більшість із цих питань ми відрегулюємо законами. Але зараз треба навести лад і зобов’язати всі державні підприємства перевести рахунки у Державне казначейство. Супротив цієї корумпованої системи йде вже півроку. Але я переконаний — зручний для них час вже минув».

Звертаючись до Генерального прокурора Віктора Пшонки, він наголосив: це відомство спільно з Кабінетом Міністрів має провести ретельну перевірку адміністративних послуг, які надаються державними підприємствами населенню та визначити тих, хто стимулює цю систему і створює опір.

А з приводу другого — не менш важливого питання — щодо здійснення регуляторної політики в Україні Президент висловився лаконічно, відзначивши позитивні зрушення: «Безумовно, у цьому напрямку проведена величезна робота, прийнята ціла низка законів. Деякі закони, які стосуються регуляторної політики, ще знаходяться у парламенті».

Він запропонував членам комітету підбити попередні підсумки роботи й означити плани стосовно подальшого реформування вищезгаданої сфери.