ІСТОРІЯ. Красне поле — пролог незалежності. 15 березня Закарпаття згадувало події, які неможливо забути. У цей день 73 роки тому у полі поблизу Хуста вирішувалася доля краю за Карпатами: бути йому з Україною, чи ні. Перемогла велика ідея, хоч на ратному полі учасників битви за Карпатську Україну очікувала поразка…

З утвердженням незалежності Української держави поле бою, назване в народі Красним, стало місцем щорічних зустрічей борців за її ідею. Незалежно від віку, віросповідання чи виборчих симпатій вони збираються цього дня разом на мітинг-реквієм.

Тисячі українців зібралися на Красному полі, щоб згадати про славні діяння пращурів

— Бій на Красному полі відбувся наступного дня після того, як закарпатський парламент ратифікував проголошену 14 березня Августином Волошиним самостійність Карпато-Української держави. Якщо лише протягом одного місяця на шпальтах англійських газет було вміщено 520 згадок про Карпатську Україну, то чи не є це доказом важливості тих березневих днів? — сказав у промові доктор історичних наук, ректор Ужгородського національного університету, депутат Закарпатської обласної ради Микола Вегеш. — Дві сотні вояків протистояли регулярній угорській армії. Це була перша після 21 січня 1919 року спроба заявити перед цілим світом, що українська нація живе і готова до державного життя. І хоча акт проголошення незалежності Карпатської України був радше символічним, ніж реальною політикою, він відіграв велику роль у формуванні самосвідомості всієї української нації.

Ми пам'ятаємо героїв. Фото автора

У почесній варті біля Пам’ятного Хреста, встановленого на честь загиблих карпатських січовиків, стояли офіцери Збройних cил України. Серед учасників мітингу — курсанти Мукачівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. У відзначенні Дня пам’яті брали участь голова Закарпатської облдержадміністрації Олександр Ледида, голова облради Іван Балога. Керівництво Хустщини представляли голови райдержадміністрації і райради Федір Турчин і Василь Губаль.

Від імені учасників визвольних змагань виступив перший заступник крайової організації Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих, голова Хустської міськрайонної організації Юрій Деяк. Його думка чітка і зрозуміла: «Той нерівний бій не скорив сили духу молодих патріотів, не зумів поставити січовиків на коліна».

Керівники Закарпаття, Хустщини та інших районів, представники політичних та громадських об’єднань, а також громадяни без високих посад і звань поклали вінки, квіти до підніжжя Пам’ятного Хреста.

День пам’яті звитяжців, що боролися за Карпатську Україну, вкотре нагадав, що процес возз’єднання всіх українських земель в єдину державу починався саме на Красному Полі, а воно — символ цієї невмирущої боротьби.