Антибандерівська поправка — неконституційна

Право на власну оцінку історичних подій та особистостей — не привід для кримінального переслідування. Днями Конституційний трибунал Польщі визнав неконституційними поправки до закону про Інститут національної пам’яті з визначеннями «українські націоналісти» та «Східна Малопольща».

Відповідні положення торік опротестував президент Польщі Анджей Дуда. Він вважає, що визначення «українські націоналісти» та «Східна Малопольща» неточні, що перешкоджає визнанню забороненого діяння, тобто порушує конституційний принцип точності права, повідомляє «Польське радіо».

Президент України Петро Порошенко схвалив рішення Конституційного трибуналу Польщі щодо зміни до закону про Інститут національної пам’яті РП і подякував президентові країни Анджею Дуді за ініціювання провадження.

«Конституційний трибунал Польщі визнав неконституційними терміни «українські націоналісти» і «Східна Малопольща» в законі про Інститут нацпам’яті. Дякую президентові Польщі Анджею Дуді за ініціювання провадження і підтримую рішення трибуналу. Працюємо далі на зміцнення українсько-польського партнерства», — написав Петро Порошенко у Twitter.

Тепер Сейм Польщі має переглянути зміни до закону про Інститут національної пам’яті з урахуванням рішення Конституційного трибуналу. І привід для історичних сварок на державному рівні, сподіваємося, буде усунуто. Крім того, рішення Конституційного трибуналу означає провал російських пропагандистів, які значною мірою долучилися до того, щоб цей документ отримав назву «антибандерівського».

Як наголосив у коментарі Укрінформу польський експерт радник глави МЗС Польщі Пшемислав Журавський вел Граєвський, так звана українська поправка в законі про Інститут національної пам’яті РП від самого початку була нонсенсом. За його словами, ця поправка суперечить польській юридичній традиції, яка передбачає покарання не за національністю злочинця, а за саму природу злочину.

Політолог висловив сподівання, що це рішення позитивно сприйме українська громадська думка, підтверджуючи готовність Польської держави «у сфері захисту країни від втручання російських спецслужб». Він уточнив, що йдеться саме про часові межі 1925—1950 років, що відповідають не польсько-українським відносинам, а боротьбі радянських спецслужб проти українського підпілля.