У пошуках життя за межами Землі головною метою астрономів є пошук планет, розташованих у «зоні життя» своїх зірок – області, де температура дозволяє воді знаходитися на поверхні позасонячних світів у рідкому стані. Але на які світила слід звернути пильну увагу в першу чергу, щоб істотно підвищити шанси на успіх?
«Наша Сонце дозволило розвинутися життю на Землі і підтримує його протягом майже 4 мільярдів років. Логічно припустити, що зірки, подібні до нашої зірки, будуть головними кандидатами при пошуку потенційно населених світів. Однак насправді це не так. Грунтуючись на даних спостережень за три десятки років, стало ясно, що кращими цілями є помаранчеві карлики. Ці «зірки Золотоволоски» не надто гарячі, не дуже холодні і, перш за все, не дуже активні», – заявив Едвард Гіна з Університету Вілланова (США) на 235-тих зборах Американського астрономічного товариства в Гонолулу, Гаваї (США).
У Чумацькому Шляху знаходиться втричі більше помаранчевих карликів, ніж таких зірок, як наше Сонце. Майже тисяча з них розташовані в межах 100 світлових років від нас і є головними кандидатами для докладних досліджень. Але чим вони кращі за червоних карликів або сонцеподібних зірок?
Помаранчеві карлики живуть від 15 до 45 мільярдів років, а наше Сонце, яке зараз знаходиться вже на півдорозі свого життєвого циклу, 10 мільярдів років, і його порівняно висока швидкість еволюції дуже скоро зробить Землю практично безлюдною.
«Зірки сонячного типу не дозволяють атмосфері планети довго залишатися стабільною. Приблизно через один-два мільярди років Земля опиниться на більш розігрітому краю населеної зони Сонця, так як воно поступово ставатиме яскравіше і гарячіше. У результаті цього наша планета почне висихати, втрачаючи свою нинішню атмосферу і океани. А у віці дев'яти мільярдів років Сонце «роздується», стане червоним гігантом і, можливо, поглине Землю», – зазначив Едвард Гіна.
Звичайно, червоні карлики мають ще більш тривалий термін життя, але, судячи з усього, вони вкрай ворожі. Планети, розташовані в зоні життя у цих маленьких холодних зірок, піддаються впливу екстремальних рівнів рентгенівського і ультрафіолетового випромінювання, в сотні і тисячі разів більш інтенсивного, ніж Земля отримує нині від Сонця. А безперервний феєрверк спалахів і викидів корональної маси бомбардують світи киплячою плазмою і поливають зливами частинок високої енергії, що досягають поверхні планет. Таким чином, планети в населеній зоні червоних карликів можуть бути дуже швидко випалені, а їхні атмосфери втрачені на ранніх стадіях еволюції.
«Сьогодні ми вже не такі оптимістичні щодо шансів знайти розвинене життя навколо червоних карликів», – додав Едвард Гіна.
Помаранчеві карлики, навпаки, не мають активних магнітних полів, які викликають сильне рентгенівське і ультрафіолетове випромінювання, і набагато рідше проявляють спалахову активність. Їх планети отримують приблизно у 100 разів менше смертоносного рентгенівського випромінювання, ніж ті, що обертаються в жилих зонах червоних карликів. Крім цього, з огляду на тривалість життя помаранчевих карликів, їм властива більш повільна міграція населеної зони.
«Ці зірки здаються ідеальним місцем для пошуку населених планет. За весь час життя Сонця помаранчевий карлик збільшить свою яскравість всього на 10-15%, що дає біологічній еволюції набагато більший проміжок часу для розвитку просунутих форм життя», – сказав Едвард Гіна.
Керуючись своїми висновками Едвард Гіна зі своїми колегами виділив деякі з найбільш цікавих помаранчевих карликів, у яких раніше були відкриті планети, і цей список очолив Kepler-442.
«Зірка Kepler-442 примітна тим, що в її зоні життя розташовується одна з найперспективніших цілей для пошуку позаземного життя – кам'яниста планета Kepler-442 b, маса якої в два з лишком рази більша за земну. Таким чином, система Kepler-442 складається з планети Золотоволоски і зірки Золотоволоски!» – каже Едвард Гіна.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+