У Катеринопільському районі на Черкащині чимало джерел чистої цілющої води. Кореспондентові «УК» довелося скуштувати її з гуляйпільського джерела. Не менш відомі й кайтанівське, залізняцьке, студінське, що в самому Катеринополі.

Як розповіли в місцевому краєзнавчому музеї, малий Тарас Шевченко, мандруючи з батьком у Крим по сіль, також тамував спрагу саме в Гуляйполі. А вода в залізняцькому джерелі, стверджують місцеві жителі, нічим не поступається тій, що в Куяльнику. За переказами, ченці направляли сюди людей лікувати очі. Не заростає стежина і до студінської кринички. Тут завжди багато людей. Інколи треба вистояти довгу чергу, щоб набрати води.

Проте, на жаль, вода на Катеринопільщині не скрізь така смачна, не всюди придатна для пиття. У багатьох криницях та свердловинах її якість викликає великі сумніви, адже містить сполуки, шкідливі для здоров’я. Як виявили в Катеринопільському ліцеї, у місцевій свердловині вміст нітратів перевищує норму в 3,6 раза, а рівень жорсткості — в 1,4. Тому сюди привозять питну воду з Гуляйполя. Вражені такими показниками, ліцеїсти навіть спробували проаналізувати вміст питної води у всьому районі.

Як розповіла вчителька хімії ліцею Марія Попович, її учні за допомогою леголабораторії провели аналіз питної води за показником pH та солевмісту. Еталоном слугувала вода з гуляйпільського джерела, яку місцева санітарна служба рекомендувала до вживання. Діти привезли зразки питної води з кількох населених пунктів. Тут їх дослідили. Як виявилося, за показником pH майже вся вода відповідає нормі, крім зразка, привезеного з Тального. Діти звернули увагу на підвищений вміст солей. Наскільки це критично, повинні встановити фахівці.

На якість питної води скаржаться у Єрках, особливо поблизу колишнього хімскладу. У деяких місцевих криницях вода каламутна, смердить каналізацією.

Торік на Черкащині розпочато проект із забезпечення населення питною водою, який реалізовують у межах Стратегії розвитку області до 2020 року. Він передбачає будівництво, реконструкцію та ремонт водогонів у сільській місцевості. Ним планували охопити десять сіл у п’яти районах: Монастирищенському, Катеринопільському, Кам’янському, Христинівському і Тальнівському, де понад 10 тисяч жителів. Реалізують його коштом Державного фонду регіонального розвитку України та місцевих бюджетів.

Проте це тільки початок. У багатьох селах ситуація з якістю питної води незадовільна. Очевидно, фахівцям та керівникам районів варто дослухатися до висновків, яких дійшли навіть діти.