Мета була такою: дослідити особливості горизонтальної комунікації мешканців розділеного Донбасу та те, як респонденти фокус-груп оцінюють суспільні настрої мешканців тимчасово неконтрольованих територій. Тож Фонд провів у містах Донецької (Миколаївка, Мирноград, Покровськ, Слов’янськ) та Луганської (Рубіжне, Сватове, Сєвєродонецьк, Старобільськ) областей 8 фокус-групових інтерв’ю.

«Минулорічне соціологічне дослідження показало, що на Донбасі кожен другий опитаний нами респондент має або родичів, або друзів чи знайомих, які живуть на непідконтрольній території. Тобто більшість людей регулярно підтримують контакти», – пояснює політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Руслан Керманич.

Вивчаючи канали комунікації, відзначили, що люди здебільшого вірять не ЗМІ, а саме особистому спілкуванню. У питанні впливу конфлікту на міжособистісні відносини, відзначається, що «респонденти переважно зберегли стосунки з тими родичами та близькими, що проживають на території ОРДЛО, з якими вони мають спільні або схожі погляди». Вивчалося питання, як змінилось життя мешканців ОРДЛО за час конфлікту. За оцінками респондентів, в цей період покращилось передовсім становище представників військових та силових структур, «міністерств» самопроголошених «республік»; місцевих рейдерів, що захопили чужий бізнес на непідконтрольній території Донбасу. Натомість, погіршилась ситуація для широкого загалу: робітників, працівників бюджетних установ (вчителів, викладачів), представників бізнесу, що не пристосувалися до нових умов та зазнали більшого тиску з боку перевіряючих «органів». Найгірше оцінюють становище пенсіонерів, які за станом здоров’я (чи з інших причин) не можуть виїздити до України по пенсію і виживають лише на місцеву грошову допомогу.

Окремим питання стало пояснення причин конфлікту мешканцями ОРДЛО. Відзначено, що «більшість версій та причин конфлікту знімають відповідальність із населення Донбасу та покладають її на сторонні або зовнішні чинники (українську владу, Київ, націоналістів, США)». До учасників фокус-груп ставили запитання про тенденції сприйняття конфлікту та зміни власної позиції, оцінки ситуації в Україні та ОРДЛО, про основні проблеми та страхи мешканців ОРДЛО, їхні сподівання та очікування від майбутнього.

З’ясувалося, що значна частина мешканців ОРДЛО живуть в атмосфері численних занепокоєнь та страхів, що пов’язані з діяльністю «влади» самопроголошених «республік» (так званих «ДНР» та «ЛНР») – страх цензури та репресій з боку органів «держбезпеки». Будучи достатньо залежними від контактів з Україною (отримання пенсій, купівля товарів і ліків, контакти з родичами), люди на непідконтрольних територіях Донбасу також серйозно побоюються можливості перекриття пунктів перетину лінії розмежування на Донбасі (КПВВ). Основне сподівання мешканців ОРДЛО пов’язане передовсім із якнайшвидшим досягненням миру та стабільності, поверненням до «довоєнного стану».

Під час дослідження з’ясувалося, що за останні роки в громадській думці мешканців ОРДЛО оформились принаймні чотири основні тенденції сприйняття конфлікту. Хтось із мешканців ОРДЛО тепер ще більш категорично не бажає повернення неконтрольованих територій Донбасу до складу України, хтось, навпаки, очікує на повноцінну реінтеграцію в Україну, тоді як є й такий сегмент населення в регіоні, який вже згоден на реінтеграцію територій ОРДЛО, але лише за умови зміни влади в Україні. Нарешті, останню магістральну тенденцію в громадській думці формують ті мешканці ОРДЛО, хто втомився від конфлікту і згоден на будь-яку владу, що забезпечить мир.

Іванка МІЩЕНКО,
для «Урядового кур’єра»