ІНВЕСТУВАННЯ

Західним капіталовкладникам цікаві лише великі сучасні наукомісткі виробництва. Іноземні кошти у промисловість будівельних матеріалів, а також у будівництво в Україну надходили досить мляво і в докризові часи. А сьогодні їх взагалі, як кажуть, кіт наплакав. Чому так? Які повинні мати стимули закордонні капіталовкладники і на що вони чекають?

"Наша країна належить до ризикових і посідає передостанні місця у світі за показником сприятливості ведення бізнесу. На сьогодні, окрім документації, яка необхідна для початку ведення справи, вкрай складною є система бухгалтерського обліку, непомірне чиновницьке свавілля та відсутність системи юридичного захисту інвестицій. За такої кепської картини іноземці не поспішають вкладати кошти у ці галузі", - зазначає генеральний директор Всеукраїнської спілки виробників будівельних матеріалів Олександр Чубатенко.

Однак, на думку багатьох спеціалістів, основним критерієм для іноземних інвесторів є не складнощі з бюрократією, а місткість ринку. Так, за словами керівника проекту PAU інформаційно-аналітичного агентства ринку будівельних матеріалів (ІAA PAU) Володимира Яримовського, західні країни готові інвестувати лише у великий системний бізнес.

"Цей бізнес в основному знаходиться в таких галузях як виробництво цементу, бетону та залізобетонних конструкцій, фасадних матеріалів, керамічної плитки, стінових матеріалів, лакофарбової продукції.

Отже, для інвесторів важливою залишається скуповування ліквідних активів саме в цих галузях та ще й за заниженими цінами", - наголошує він.

Лише те, що дає прибутки

Проте О. Чубатенко має дещо інший погляд на цю проблему. На його переконання, іноземному інвесторові цікавим є все, що дає йому прибутки. Експерт вважає, що, безумовно, закордонних капіталовкладників приваблює участь у підготовці об'єктів до Євро-2012 - будівництві готелів, розважальних центрів, аеропортів, доріг тощо. "Однак, наприклад, інвестиції в аеропорти підуть лише тоді, коли вони стануть приватними. Щодо сфери промисловості будівельних матеріалів, то інвесторів цікавить будівництво підприємств із випуску обладнання з наступним перепродажем українським особам", - зазначає він.

Слід додати, що закордонні інвестори надають перевагу різноманітним схемам кредитування та лізингу. А останній все ніяк у нас не набуде цивілізованих рис.

Нецікавим для капіталовкладників є малий та середній бізнес. Тому власникам таких компаній слід шукати кошти в інших місцях, наприклад, в українських комерційних банках, або думати про злиття дрібних виробництв та фірм в одну велику - саме так найближчим часом можна буде вижити.

Однак експерти впевнені, що інвестор наразі має на меті вкладати кошти у високотехнологічні та наукомісткі галузі. А таких підприємств в Україні мало. Створення нетехнологічних виробництв у царині промисловості будівельних матеріалів у нас невигідне, бо такі підприємства західні компанії вже в достатній кількості створили у Китаї, Туреччині, Венесуелі, Мексиці та інших країнах. До того ж, як відомо, там зарплатня нижча за українську.

Не заощаджувати на стратегії та маркетингу

Що треба зробити задля того, аби прискорити надходження коштів у галузь?

Як вважає керівник проекту PAU інформаційно-аналітичного агентства ринку будівельних матеріалів (ІAA PAU) В. Яримовський, сьогодні компанії повинні використовувати всі можливості ринку і не заощаджувати на маркетингу та стратегічних дослідженнях. Як відомо, зараз економлять на всьому, навіть тоді, коли фірмам вкрай потрібні кризис-менеджери, аби врятувати їх, а не просто закрити. А профільні організації пропонують свої рецепти виходу з кризи, наприклад, Всеукраїнська спілка виробників будівельних матеріалів розробила програму малоповерхового будівництва у Київській області, організація працює також у напрямку створення кластерних об'єднань у будівельній галузі та галузі промисловості будматеріалів.

Щоб повернути довіру західних інвесторів до України, необхідно робити те саме і щодо інвесторів внутрішніх. Підприємці мають створювати зручні бізнес-схеми з широким залученням новітніх технологій, а також приділяти серйозну увагу інформаційним технологіям та логістиці. Лише за таких умов у будівництво та суміжні галузі підуть бажані гроші.