Аматорська народна кіностудія «Мальва», яку понад 20 років тому організував у селі Легедзине, що на Черкащині, директор державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура» Владислав Чабанюк, завершує роботу над повнометражним художнім фільмом «Казка про Чорного Козака» за твором Сашка Лірника. Робота триває сьомий рік. Завершено монтаж стрічки. Попереду її озвучення — етап не менш важливий, ніж весь багатостраждальний період зйомок та монтажу. Владислав дуже вдячний усім численним спонсорам та помічникам, які повірили в талант сільських ентузіастів. Серед цих добрих людей свого часу була й Наомі Умань — американка українського походження, яка, одного разу завітавши до Легедзиного, прикипіла до нього серцем, придбала тут оселю й почала нову сторінку біографії.
Ця кіноказка — занурення в минуле, у світ наших предків, обрамлений героїкою козацької доби. Реальність, близька до натуралізму, містика, напоєна поезією, — ось тло, на якому живуть герої фільму. Вони шукають щастя, навіть не здогадуючись про це. Кожен іде до нього у своєму маленькому світі й водночас у безмежжі вічного Всесвіту.
Головну роль вдови Ганни в «Чорному Козаку» виконує акторка за фахом Марина Юрчак, а самого Чорного Козака грає козак (зі справжнім оселедцем і характерним поглядом) Василь Середенко, відомий як керівник проекту «Козацька чайка «Пресвята Покрова».
Владислав Чабанюк, який за роки роботи на кіностудії вже добре освоїв професію режисера, зауважив, що довелося підсилити сценарій драматургічно, додати більше лірики й дійових осіб. Акторів, художників, гримерів, звукооператорів, монтажерів — весь персонал, який може працювати на простому ентузіазмі, спочатку довелося довго шукати. Однак останнім часом добровольці самі їхали в Легедзине.
Як повідомив режисер, перший показ для глядачів він планує вже незабаром, через три-чотири місяці, у столичному Будинку кіно.
ДОВІДКА «УК»
Історія кінотворення у сільській школі почалася у 1990-ті. Основна тематика фільмів студії — історична. У доробку студійців 28 фільмів, 8 із яких — художні.
2000 року студії присвоєно звання народної. Роботи «Мальви» демонстрували в 14 країнах, зокрема в Іспанії, Франції, Німеччині, Голландії, Канаді, США. Вони переможці 17 міжнародних та всеукраїнських кінофестивалів. Кіностудія, за словами її керівників, стала школою духовного зростання та патріотичного виховання учнів.
Ми в Google+