ДУХОВНЕ

Поєднали землю та небо

Понад 50 ікон відомої сімейної іконописної майстерні побачили миколаївці та гості міста на виставці, яка відкрилася  в художній галереї Державного гуманітарного університету імені Петра Могили. Експозиція умовно поділяється на дві частини. Одна з них присвячена святому Миколаю і містить сучасні ікони та творчу реконструкцію старовинних зображень. Інша частина присвячена зимовим святам. Тут представлені роботи, вирішені в різних техніках, авторські інтерпретації різних іконописних шкіл, сучасна творча ікона, ікони на камені.

Поєднання церковних канонів і сучасності. Фото автора

Нещодавно завершилося святкування найважливіших християнських зимових свят, і саме з них починається новий період життя людини, повний нових сподівань та надій. З’ясувалося, що і місце проведення виставки — символічне. Університет названо на честь  Петра Могили, відомого українського релігійного та громадського діяча. А до 30-х років минулого століття на цьому місці була розташована Свято-Миколаївська церква 58-го піхотного полку.

Тож пройдемося залами виставки. Шукаючи нові засоби виразності, іконописці прагнуть дотримуватися старовинних технологій — використовують тільки натуральні матеріали, а фарби готують із природних мінералів та пігментів власноруч. «Як Воскреслий Христос є живим і актуальним для  кожного покоління, так і ікона не може бути однаковою  протягом тисячі років, — говорить майстриня Марія Павелко. — Існує думка, що ікона тільки повторює існуючі зразки, але канон не обмежує, а навпаки, надихає».

Особливе місце на виставці посідають ікони Різдва Христового та Богоявлення (Водохреща). Ікона Різдва поєднує в собі канон церкви та сміливі рішення в декорі. Дві ікони Богоявлення створені на камені, структура якого доповнює іконопис. Оброблені поверхні агата нагадали майстрам фантастичні пейзажі Йордану, тож з’явилися унікальні роботи.

За давньою православною традицією майстри пишуть сімейні та мірні ікони. Як пояснив отець Сергій (у миру Сергій Павелко), сімейні ікони пишуться для конкретної родини і зображують святих, чиї імена мають члени родини. «Вибір центрального образу, — зазначає отець Сергій, — дуже важливий для родини. Весь час написання ікони майстер молиться за цих людей. А вони, в свою чергу, моляться за майстра, щоб Господь послав йому Духа Святого для створення образу». Мірна ікона прийшла на слов’янські землі з Давньої Греції і зображує образ небесного покровителя дитини такого розміру, яким на зріст народилося немовля. Таке зображення має глибоку символічність — мірна ікона унікальна, як і людина, для якої вона створюється.