Волонтер Тетяна Власова консультує, як правильно садити дерева. Фото автора

Ініціював акцію корпункт «УК» в Запорізькій області. Вже другий рік поспіль ми об’єднуємо зусилля всіх патріотів краю і спрямовуємо їх на підтримку воїнів-захисників України. Запорізька обласна організація Національної спілки журналістів України  веде  безстрокову благодійну роботу, до якої залучає широкі кола  громадськості. Журналісти не лише висвітлюють події і факти, пов’язані  з військовослужбовцями, а й живуть турботами наших захисників. От і нині медійники разом із військовослужбовцями взялися за лопати, щоб висадити дерева пам’яті на згадку про тих, хто заради нас  віддав найдорожче — своє життя.

—  Ми знаємо і завжди пам’ятатимемо  кожного запорізького артилериста, який віддав своє життя за нашу країну, — підтвердила журналіст одного з місцевих видань Ольга Кошкалда. — Почасти сумні новини про загиблих на передовій ми дізнаємося першими — ще до того як гірку новину повідомляють рідним. Підшукуємо потрібні слова для написання новин.

Життя 42-річного заступника командира гаубичної артилерійської батареї по роботі з особовим складом 55-ї арт?бригади підполковника Петра Третяка обірвалося  6 серпня минулого року поблизу міста Красний Луч Луганської області. Він загинув від обстрілу сепаратистів так званої ЛНР, коли БМП, на якій їхав разом з бойовими товаришами, натрапила на блокпост супротивника. Ціною свого життя підполковник врятував солдатів і прикрив вогнем старшого сержанта. У Петра Третяка залишилися дружина і троє дітей.

Старший сержант 55-ї арт?бригади Євген Сиротін назавжди залишиться 21-річним. Нащадок останнього запорозького кошового отамана Йосипа Гладкого загинув у серпні 2014-го при виході з оточення в районі Дякового.

Торік 25 серпня колона 55-ї артбригади потрапила під обстріл бойовиків у селищі Старобешеве Донецької області, у результаті чого загинули бійці 33-річний Юрій Дьячков і 32-річний Віктор Катанов. За таких  обставин  кілька днів потому при виході з «котла» під Іловайськом полягли   молоді лейтенанти, командири взводів звукометричної розвідки Іван Габчак і Дмитро Севостьянчик… Далі  були втрати під Дебальцевим. Когось не врятували після тяжкого поранення, хтось не дожив кілька днів до дембеля…

Так народилася й ідея акції «Посади дерево пам’яті». Вітаючи військовослужбовців 55-ї з нещодавнім Днем артилериста, авторка цих рядків запропонувала висадити цілу алею. «Ця пропозиція одразу знайшла відгук у нашому серці, — підтримав ідею заступник командира 55-ї арт?бригади по роботі з особовим складом підполковник Ігор Немінський. — Прагнули  засвідчити свою шану героям і  єдність із журналістами, які подають пряму і чесну інформацію  про події в армії, а також  роль військовослужбовців, які захищають нашу країну».

Добру справу підтримала громадська організація «Запорізька обласна асоціація ветеранів Афганістану і АТО», забезпечивши необхідну кількість саджанців. А волонтер Тетяна Власова, яка за мирного життя працювала ландшафтним дизайнером,  а тепер керує волонтерською групою, що опікується пораненими бійцями у медичних закладах Запоріжжя, допомогла впорядкувати процес і направити його за наукою.

— Прекрасна ідея посадити дерева, — поділився думками  артилерист-розвідник старшина Олександр Хоменко. — Щоб була пам’ять про наших хлопців і  щоб було красиво у нашому  місті.

Одним заходом акція не обмежиться, переконують її ініціатори. До неї вже долучилися студенти і викладачі Запорізького медичного коледжу, які товаришують із військовослужбовцями 55-ї бригади. Разом вони продовжать висадку дерев біля будівлі медколеджу. 

— Спільними зусиллями ми робимо добру справу, —  зазначила голова обласної організації Національної спілки журналістів України Наталія Кузьменко. — Вона неодмінно дасть паростки добра. Ці дерева квітнутимуть  навіть тоді, коли нас вже не буде. Тож пам’ять про героїв — навіки.