За кілька метрів від дирекції Київського зоопарку слон докірливо махав головою у напрямку портрета колишнього міського голови Олександра Омельченка, який красується над вольєром, — свого часу посадовець присягався опікуватися твариною. Якби ж слон почув і міг зрозуміти тон і зміст розмови, що відбувалась у приміщенні, то заревів би.
А там зібрались поважні люди, аби обговорити подальшу долю не одного лише слона. Щодо нього, то насправді один з учасників розмови пропонував видати слону м’яча, аби велетню краще жилося. Були й такі гості, які кричали гучніше за самого царя звірів, вимагаючи зміни керівництва зоопарку.
— Ви кажете, що комбікорм крадуть, — наведіть конкретні факти, — лунало категоричне.
— Звільняйте — і все, — була відповідь.
— Копирсаючись у минулому, не знайдемо майбутнього, — прозвучав тверезий голос. — Ми зібрались для порятунку зоопарку, а не для зведення рахунків…
Ініціатором зустрічі виступило керівництво зоопарку. Звісно, не від доброго життя. Останніми роками цей заклад постійно перебуває в центрі уваги. Ні, не завдяки досягненням. Громадськість раз по раз дізнається про смерть тварин, негаразди з доглядом і харчуванням. Не додала оптимізму й остання перевірка КРУ, яка виявила серйозні збитки.
— Ту перевірку, — сказав генеральний директор закладу Євген Кирилюк, — ініціював я. Вона засвідчила, що здебільшого збитків завдано за попереднього керівництва. А щоб люди знали, що тут відбувається, могли контролювати і допомагати, пропонуємо створити громадську раду при зоопарку. Зауважте, зоопарк постійно критикують. Ніхто не зважає, що йому більше ста років і основні споруди зведені багато років тому. Фінансування вистачає лише на зарплату. На корми тваринам йдуть ті кошти, що залишають відвідувачі в касі. Тож хочемо, щоб громадська рада реально не лише контролювала, але й допомагала розв’язувати проблеми.
На жаль, не всі присутні зрозуміли, що для порятунку зоопарку потрібне не критиканство, а зацікавлена участь у його подальшій долі. Адже найбільша біда — брак коштів.
Але це не причина, а наслідок розбрату між людьми за останні 20 років. Уже важко підрахувати, скільки разів за цей час мінялась міська влада. А чи завжди її очолювали посадовці, здатні вміло і зацікавлено управляти? Ні. Тож і на зоопарк дивились не як на прикрасу і гордість столиці, а як на тепле місце, де можна когось прилаштувати. Міська влада не ставила завдання, аби колектив зоопарку вчився працювати по-новому і заробляв кошти на розвиток. Все це хотілось почути від присутнього на зібранні керівника департаменту міськдержадміністрації Сергія Садового. Але, підтримавши ідею створення громадської ради, посадовець нічого не сказав, що міськадміністрація робить для наведення там ладу, чи знає вона про реальний стан справ. І це при тому, що проблема виникла не сьогодні-вчора. Зоопарк занепадає багато років.
P.S.Звірі розповісти про своє життя не можуть. Але ми, люди, вже переконались, що хаос і безвідповідальність влади завдає збитків скрізь. Влада і громадськість мають забезпечити такі умови, щоб фахівці зоопарку могли нормально виконувати свою роботу. І кожен, в тому числі і влада, повинен відповідати за її результат.
Ми в Google+