Верховна Рада вчора розглянула питання про призначення очільників трьох міністерств. На посаду міністра аграрної політики та продовольства народні депутати ухвалили кандидатуру голови Держкомрезерву Романа Лещенка. За це рішення проголосували 242 народні обранці за необхідного мінімуму 226 голосів.

Лише у червні 2020 року Кабмін призначив його головою Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру. До цього він був уповноваженим Президента із земельних питань. Кандидатуру Романа Лещенка на посаду глави аграрного міністерства подав Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Новопризначений міністр розповів про пріоритети в роботі відомства, серед яких підтримка тваринництва і зрошення. Він наголосив на необхідності ввести Держводагентство у структуру Мінагрополітики й анонсував програми стимулювання з податковими пільгами для виробників сільгосппродукції з високою доданою вартістю, повідомляє УНІАН.

На посаду першого віцепрем’єр-міністра — міністра енергетики Денис Шмигаль пропонував призначити колишнього виконавчого директора НАК «Нафтогаз України» Юрія Вітренка, адже 20 листопада Кабмін звільнив т.в.о. міністра енергетики Ольгу Буславець і призначив на цю посаду заступника міністра енергетики Юрія Бойка.

«Кандидат має багаторічний успішний досвід у енергетиці, з 2016 року працював на керівних посадах в НАК «Нафтогаз України», де відповідав за успішний судовий процес проти російського Газпрому у Стокгольмському арбітражі. Глибоке розуміння енергетичного сектору необхідне для його трансформації, і для цього потрібен мандат першого віцепрем’єр-міністра», — наголосив очільник уряду.

Юрій Вітренко зазначив, що бачить механізм зниження оптової ціни на газ за допомогою нарощування видобутку власного газу.

Проте депутати цю кандидатуру не підтримали. «За» проголосували лише 186.

Верховна Рада розглянула кандидатуру Сергія Шкарлета, який тимчасово виконував обов’язки міністра освіти і науки, на посаду постійного очільника відомства. Після представлення кандидатури Прем’єр-міністром Сергій Шкарлет окреслив свої здобутки останнього часу і план подальших дій з розвитку галузі.

Проте чимало нардепів не поділили його оптимізму. Їхні виступи й запитання були переважно претензійними: щодо шкільної освіти у сільській місцевості, обіцяного підвищення платні вчителям, проведення якісної наукової роботи, навчання дітей з особливими потребами тощо. Але 226 голосів для ухвалення цього рішення таки знайшлося. За нього проголосувала мінімальна кількість народних обранців, яка визначає позитивний результат.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»