На аукціон було виставлено золотий ауреус, найрідкіснішу монету у світі, EID MAR, який Брут викарбував у 42 році до н. е. на згадку про вбивство Юлія Цезаря. Це третя монета в світі, яка збереглася до нашого часу: одна зберігається в Британському музеї, інша у колекції Deutsche Bundesbank. 

EID MAR, абревіатура від Eidibus Martiis, тобто іди березня, або 15 березня, 44 Е., дата вбивства Гая Юлія Цезаря.

Лот 465 Brutus AV Aureus оцінили в 500 000 фунтів стерлінгів (644 150 доларів). Монета збереглася у дуже хорошому стані.

Ауреус Брута продали 29 жовтня за 3,24 мільйона фунтів стерлінгів (4,2 мільйона доларів). Ця монета встановила новий світовий рекорд як найдорожча старовинна монета, будь коли продана на аукціоні.

Попереднім рекордсменом була грецька золота монета Pantikapaion (Пантікапей, грошова одиниця грецької колонії на північному узбережжі Чорного моря на місці сучасної Керчі), датованої між 350 і 300 роками до н. е. Цю монету продали у 2012 році за 3,25 мільйона доларів. Вона славиться унікальним портретом сатира на лицьовому боці монети, який завдяки дрібним деталям та виразності вважається одним із найбільших шедеврів гравірування штампа.

За останнім підрахунком у світі збереглося майже 85 срібних динарії EID MAR, що були зарплатою римського піхотинця. Вважається, що їх викарбували, як платню для солдатів та офіцерів армій Брута та Касія. Армія, очолювана вбивцями Юлія Цезаря, була розгромлена в Греції легіонами Марка Антонія в битві при Філіпах у жовтні 42 року до н.е. Шоб не потрапити в полон Брут наклав на себе руки.Золоті монети не були зарплатою солдатам, їх отримували як особливу відзнаку найвищі чини у війську, які були прихильниками Брута і Касія. Після перемоги Антонія ауреуси Брута EID MAR переплавили, саме тому сьогодні їх залишилося так мало.

На аверсі зображено профільний портрет Марка Юнія Брута, викарбуваний абревіатурою BRVT IMP (Brutus Imperator). Напис ліворуч від портрета, L PLAET CEST, стосується монетного двору Брута Луція Платорія Цестіана, де чеканили монети.

На реверсі монети Брута є символи, що вказують на вбивство Цезаря. Посередині – пілеус, «шапка свободи», яку давали звільненим рабам у день їх звільнення, як знак їхньої емансипації. Пілеус, або шапка Свободи, носили божественні близнюки та покровителі римських армій Кастор та Поллукс.

Змовники використали цей безпомилковий символ свободи, щоб виправдати свій ганебний вчинок: це не вбивство, а захист республіканської свободи від тиранії та майбутнього імператора, подібно до того, як це зробив предок Марка Юнія Брута, засновник і перший консул Римської республіки, Люцій Юній Брут, який поклявся на кривавому кинджалі, скинути несправедливе правління царів Тарквінів, вбивши Луція Тарквінія Гордого, останнього етруського царя Риму.

Найбільш цинічними є зображення двох кинджіви різного дизайну. Один довший за інший, і вони мають різні конструкції помпу – це вказує на двох головних лідерів змови, Брута і Касія, які втекли з Риму після вбивства і взяли під контроль східні провінції від Адріатичного моря до Азії. Вони використали велике багатство сходу, щоб утримувати 20 легіонів (100 тисяч солдат) нагодованими та оплачуваними.

Марк Брут, був близьким другом Цезаря, він змовився з групою сенаторів, які його підтримали, щоб вбити Цезаря. Група змовників назвала себе «визволителями». Вони вважали, що усунувши Юлія Цезаря, вони звільнять Римську Республіку від загрози тиранії монархом.

Вбивство Юлія Цезаря сталося 15 березня 44 року до н.е. Змовники завдали імператору понад 30 ножових поранень. Коли Цезар зрозумів, що його кращий друг Брут був серед нападників, він вражено вигукнув «І ти Брут?» Коли Цезар лежав уже мертвий, Брут урочисто кричав, «Люди Риму, ми ще раз вільні!».

Організатори аукціону Roma Numismatics Limited не повідомляють приізвище особи, яка купила EID MAR. 

ДОВІДКА «УК»

АУРЕУС, (лат. aureus), — давньоримська золота монета. Назва походить від лат. aurum — золото. Введена в обіг під час Другої Пунічної війни. Спочатку використовувалася виключно як нагородна монета — для роздачі військам як нагорода за отримані перемоги. Перебувала в обігу понад 500 років, за цей час неодноразово девальвувала (знецінювалася). Після останньої девальвації, проведеної імператором Костянтином стала називатися солідус (лат. solidus).

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»