Флейта у вимірі епох

У час буремних подій не слід забувати про прекрасне — музику. Вона лунатиме 23 лютого у виконанні «Золотої флейти України» Юрія Шутка в Національній філармонії, яка серед барикад Майдану виступає острівцем  миру.

 Його манера виконання відзначається яскравістю, віртуозністю, багатством нюансів. Для охочих переконатися в цьому флейтист виконає низку творів різних епох — від шедеврів великих німецьких майстрів бароко Й.С.Баха,  Г. Ф. Генделя до музики пізньоромантичного стилю французького композитора ХІХ століття С. Франка. Усіх цих геніїв поєднує любов до величного інструмента — органа, що позначилося на музиці їхніх камерно-інструментальних композицій, зокрема й сонатах для флейти.

Цікаво, що за часів Баха та Генделя цей духовий інструмент був не надто схожий на сучасний, оскільки його виробляли з чорного (ебенового) дерева, а не металу. Він не мав клапанів. Замість них на корпусі містилися отвори, які музикант під час гри затуляв пальцями. Тож барокова флейта не мала надто широкого діапазону звучання, а обмежені технічні можливості.

Великі композитори наділили флейту світлим і шляхетним тоном органа, гнучким звучанням скрипки й теплою та трепетною експресією людського голосу, підштовхуючи в такий спосіб її  вигляд до еволюціонування. Тож уже через 150 років вона, закріпивши остаточну форму та механічне оснащення, стала найвіртуознішою серед духових інструментів. Найвидатніший після Й. С. Баха французький композитор С. Франк подарував світові сонату, головну партію якої можна виконувати і на скрипці, і на флейті й віолончелі. Цей твір надзвичайно глибокий за змістом та тематичним матеріалом. Розгорнута партія фортепіано, яку виконуватиме професор Національної музичної академії ім. П. І. Чайковського Юрій Кот, здатна конкурувати за можливість вийти на перший план, унаслідок чого утворюється жвавий діалог між виконавцями.

Віртуозний, феєричний і помпезний твір австрійського композитора  Й. Н. Гуммеля «Велике рондо», виконання якого на великій сцені в Україні відбудеться вперше.

Перлиною вечора стане соната для скрипки (флейти) та чембало (фортепіано) українського композитора родом з Глухова Максима Березовського. Це його найвідоміший інструментальний твір. Рукопис цієї сонати зберігався в Паризькій національній бібліотеці. Його розшифрував професор НМАУ ім. П. І. Чайковського дослідник, піаніст М. Степаненко і видав у 1983 році.

Тож, як бачимо, програму концерту підібрано так, щоб кожний слухач зміг не лише отримати насолоду від майстерного виконання найвідоміших шедеврів музичної класики, а й оцінити неперевершене звучання флейти від епохи бароко до високого романтизму.

ДОСЬЄ «УК»

Юрій ШУТКО. Народився  1968 року в Словаччині. Музичну освіту здобув у Литовській та Київській державних консерваторіях. Соліст Національної філармонії України, лауреат численних міжнародних конкурсів, володар Гран-прі міжнародного конкурсу в Парижі, заслужений артист України, кандидат мистецтвознавства, доцент. Має в доробку три сольні альбоми.