Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію проти мілітаризації окупованого РФ Криму

Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів». Документ, прийнятий 7 грудня 2020 року, вкотре підтверджує, що окупація Криму є порушенням міжнародного права, а окуповані території мають бути невідкладно повернуті під контроль України.

Резолюція, що належить до документів, які покликані запобігти збройним конфліктам в Криму, стала вже третьою. У грудні 2019 року Генасамблея ООН ухвалила резолюцію про захист прав людини в анексованому Росією Криму, а у грудні 2018 року – резолюцію про російську мілітаризацію Криму і міста Севастополь, а також районів Чорного та Азовського морів. Окрім того, Генеральна асамблея ООН вже прийняла кілька резолюцій про порушення прав людини в Криму та про територіальну цілісність України. Таким чином, можна говорити про те, що в арсеналі Генеральної асамблеї на відміну від Ради Безпеки ООН більше дієвих інструментів з підтримки міжнародного миру і безпеки. Пояснення цьому абсолютно логічне, адже тут не діє право вето, яке так часто полюбляє використовувати Російська Федерація, коли мова йде про прикриття скоєних нею злочинів.

Цього разу резолюцію підтримали 63 держави, натомість 17 проголосували проти, включаючи Росію. За традицією, свій голос «за» віддали країни Європи та Північної Америки, «проти» – Росія, її сателіти в Африці й Азії, лояльна до Кремля Сербія, Білорусь, яка не хоче здаватися, але все ще керується режимом Лукашенка.

Підтримали резолюцію, зокрема, Грузія та Молдова, які на власному досвіді відчули всі наслідки «дружби» Кремля.

Резолюція в черговий раз нагадує владі РФ, що відповідно до статуту, всі члени Організації Об'єднаних Націй утримуються від загрози силою або її застосування як проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з цілями Організації Об'єднаних Націй. Усі країни, і тут немає значення, чи ти держава-учасник, чи постійний член Ради Безпеки, дотримуються визначених правил, адже статут один для всіх і не дає підстав для особливого ставлення. Незважаючи на те, що документи, прийняті ГА ООН мають резолютивний характер, вони відображають настрої міжнародної спільноти та можуть бути використані як докази в міжнародних судових інстанціях.

Ще один момент, на якому наголошує резолюція – через дії РФ погіршується міжнародна архітектура безпеки і контролю над озброєннями. Зокрема, як наслідок тимчасової окупації Російською Федерацією територій Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, що має дестабілізуючий вплив на міжнародні режими перевірки і контролю над озброєннями, в тому числі введені на підставі Договору з відкритого неба, Договору про звичайні збройні сили в Європі і Віденського документа про заходи зміцнення довіри і безпеки.

Генеральна асамблея ООН засуджує прогресуючу мілітаризацію Криму та спроби Росії поширити свою юрисдикцію на ядерні об'єкти в Криму. Резолюція, зокрема, наголошує, що Росія перемістила на територію Криму озброєння, здатні нести ядерні заряди та вимагає негайно припинити таку діяльність. У документі засуджується факт зведення російських баз у Криму. Крім того, резолюція містить заклик до Росії припинити військову підготовку дітей, які проживають на Кримському півострові, з перспективою подальшої служби в збройних силах Росії. Генеральна Асамблея нагадує про те, що, відповідно до міжнародного гуманітарного права, державі-окупанту заборонено примушувати осіб служити в її збройних силах. Натомість в Криму відбуваються кампанії з залучення до військової служби в лавах збройних сил РФ та кримінальне переслідування жителів Криму з застосуванням штрафів, виправних робіт і навіть ув'язнень за ухилення від призову. Окремий пункт резолюції закликає громадян країн-членів ООН утримуватися від будь-яких поїздок до Криму, не узгоджених з Україною.

Як би не намагався Кремль легітимізувати окупацію Криму чи звинуватити Україну в існуванні кримських проблем, зокрема з водою, позиція міжнародної спільноти від того не зміниться і анексія ніколи не стане визнаною. Ухвалення ж чергової резолюції вкотре демонструє, що мілітаризація Криму державою-окупантом залишається в центрі уваги міжнародної спільноти і водночас може стати черговим кроком на шляху до деокупації Криму.

 Джерело: dw