Господині із Скали-Подільської на Тернопіллі організували дві «кухонні сотні» й упродовж року дбають про смачну їжу для воїнів АТО. Майже 30 чоловіків із селища Скала-Подільська, що в Борщівському районі на Тернопільщині, обороняють нині українську землю від російсько-терористичної навали. У директора місцевої ЗОШ І—ІІІ ступенів Наталії Дорож на передових позиціях і син Тарас, і чоловік Анатолій. Звісно, вона як чудова газдиня не могла разом з іншими жінками не подбати про смачні страви для рідних, близьких, краян, усіх українців, що стали на захист України. Тож створили «кухонну сотню», і чи не одразу з’явилася ще одна така структура народної допомоги та підтримки українському війську.

Уже настала осінь, люди збирали на городах дари природи. Борщівський район чим славиться? Смачними та оригінальними борщами. Але їх не варити вирішили скалецькі куховари, а сушити. Взялися самі розробляти рецептуру, шукати складники, визначати кількість, масу, структуру, бо ж хотілося, щоб якнайсмачнішим видався для бійців їхній продукт. Усе, як каже Наталія Дорож, робили методом спроб. І домоглися, чого прагнули.

Господині однієї «кухонної сотні» збиралися вдома, другої — в місцевій школі. До слова, котельню цього навчального закладу використовували для сушіння овочів, картоплі. Тут виставили стелажі, виклали старі віконні рами, приладнали до них сітку й застелили марлею або простою тканиною й у два поверхи складали нарізану продукцію. Сушити її було клопітно. Картопля має багато вологи, крохмалю. Чимало операцій треба було виконати, щоб довести її, як кажуть, до кондиції: помити, почистити, нарізати соломкою, кілька разів промити, підварити, знову добряче промити, щоб не злипалася, обсушити, і аж тоді тоненькими шарами розкласти для сушіння. Примхлива й цибуля. Її старалися сушити в житлових приміщеннях, які мало використовували мешканці.

Із заготівлею городини допомагало чи не все селище й навколишні села, фермери, волонтери.

Забезпеченням пакетами, етикетками, на яких господині писали не лише складники борщу, а й щирі побажання нашим воїнам, а доправленням на буремний схід сухої продукції зі Скали-Подільської перейнялися учасники волонтерського руху проти війни «Воля-Борщів». Сухий борщ назвали скалецьким, пакет розраховували на п’ять літрів.

За осінь, зиму та весну виготовили понад тисячу упаковок національної страви. Син Наталії Дорож розповідав, що коли бійці бралися до приготування борщу, то завжди цікавилися, чи це саме скалецький, бо надто припав він їм до смаку. Це не могло не надихати господинь із Надзбручанського краю. Свою продукцію вони постачали й в логістичний склад для допомоги воїнам АТО в Тернополі. Та передусім старалися відправляти сухі борщі адресно землякам, хоч би в яких військових формуваннях у зоні проведення антитерористичної операції вони служили.

«Кухонні сотні» зі Скали-Подільської зосередилися не лише на продукуванні сухих борщів. Тушковане консервоване м’ясо та паштети також готували й закручували. Одну свиню задля цього привіз спонсор, другу вирішили придбати, тож збирали гроші. І на Великдень відправили на передові позиції понад 150 літрів тушонки й паштету, а ще приготували понад півсотні літрів м’яса з квасолею і гречкою.

Добрі господині і з м’ясом упораються, і вареників наліплять, і солодощів напечуть, і навіть маскувальні сітки сплетуть. Усе це скалецькі куховари також готували й виготовляли та на фронт воїнам відправляли. А щоб заробити гроші на придбання відповідних складників, тутешні школярі організовували доброчинні акції: «Гроші на вагу» (ходили селищем із відром і збирали монети) та «З базару — по копійці». Багато хто, зрозуміло, з монетою й купюри не забув покласти.

Відбувалися й солодкі ярмарки, виторг із яких спрямовували на потреби військових. Цієї осені «кухонні сотні» ще й фіточаями займуться. Вчителі й  старшокласники долиною річки Збруч уже ходили, лікарські трави збирали. Заготовили чебрець, материнку, мелісу, інші рослини, а також липовий цвіт, усе засушили. Нині, як і торішньої осені, робитимуть запас ягід шипшини. Тож смачні та корисні напої невдовзі питимуть українські бійці.