Тема закупівлі молочної сировини у населення і дотепер залишається однією з дражливих, попри роз’яснення, що пролунали від перших осіб держави і вже з’являлися у ЗМІ («УК» №18 від 26 січня «Заборони на закупівлю молока у населення не буде»). Тому керівництво профільного міністерства додатково пояснило ситуацію на брифінгу «Закупівля молока у селян: міфи, страхи та реальна ситуація», що відбувся вчора у Києві.   Особливо переляканих перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк заспокоїв: «Жодних заборон на закупівлю молока — це принципова позиція уряду. Натомість значну фінансову підтримку буде спрямовано на заходи із поступового підвищення якості молочної сировини. Окрім соціального чинника, до виваженої політики в цьому питанні спонукає і економічний, оскільки молокопереробну галузь на третину забезпечують молоком господарства населення».

В Україні, зауважив посадовець, не введено і не планують введення жодних обмежень на закупівлю молока у населення — домогосподарства реалізовують свою продукцію у звичному режимі. У 2018 році починають діяти урядові програми підтримки, спрямовані на поступове підвищення якості молочної сировини. Участь у них дасть змогу завершити цей процес безболісно і поетапно з максимальною вигодою і для виробників, і споживачів. При цьому заступник міністра зауважив: уже зараз абсолютна більшість українського молока, яке виробляють у селянських господарствах, відповідає вимогам, його можна використовувати у виробництві харчової продукції. Перехідний період з поступового підвищення якості молочної сировини може тривати понад 2 роки. Розробляють гігієнічні вимоги до молока і молочних продуктів під час виробництва та переробки, які запроваджуватимуть залежно від готовності ринку й виробників. Однак навіть після їх запровадження молочну сировину другого сорту буде дозволено використовувати у виробництві нехарчових продуктів.

 Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа пояснив, що кінцева мета пропонованих заходів — поступове, до 2022 року, узгодження вимог до молочної сировини з європейським стандартом 100/400. Нині всі вимоги до молока прописано в ДСТУ 3662-97 «Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі». Стандарт передбачає, що все молоко залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин ділиться на екстра, вищий, перший і другий ґатунки. Цей стандарт з 1 січня 2018 року мали замінити на ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови», спрямований на підвищення вимог до якості, що містить дозвіл на використання молока другого ґатунку тільки з певною метою.

Як індивідуальним виробникам підвищити його якість, розповіла заступник міністра аграрної політики та продовольства Олена Ковальова: «Одним з ефективних способів підвищувати якість молока для невеликих господарств може стати кооперація. Об’єднання в кооперативи дасть змогу отримати значну державну допомогу на відповідне обладнання. Для цього в 2018 році передбачено такі програми: розвиток тваринництва, фермерства і кооперації та компенсація сільгосптехніки, в перелік якої внесено обладнання для молочної галузі».