«Уявіть, що ви заробили мільйон. Що робитимете далі?», «Що б вибрали ви: бути першим в селі чи другим у місті?», «Чого хочете більше: працювати під керівництвом хорошого керівника чи незалежно?» Погодьтеся, що над такими запитаннями, що містять тести з профорієнтації, в юності нечасто замислюються. А в Чернігові під час ярмарку професій фахівці міського центру зайнятості та їхні соціальні партнери знайомили студентську й учнівську молодь із перспективами працевлаштування, такі запитання були не зайвими.

Адже нинішнім вступникам до вишів та закладів профтехосвіти, аби згодом стати затребуваними, просто необхідно узгоджувати свої професійні плани з потребами ринку праці. «Сучасна молодь нерідко бачить власне майбутнє якось невизначено: мовляв, куди-небудь та вступлю. Тому треба пояснити, що обрання фаху — справа дуже важлива», — розповіла директор обласного молодіжного центру праці Ірина Сімонова.

Тетяна Кобзар вважає фах кухаря-кондитера найкращим. Фото автора

«Мені це все не потрібно, я вирішив вступати на факультет інформатики!» — категорично відмахувався від матері високий хлопчина. «А потім роботи не знайдеш! — аргументувала жінка. — Ходи сюди, ось на стенді є актуальні для нашої області професії. Де тут фахівці з інформатики? Немає! А ось інженер-програміст є. Цікава спеціальність, і з комп’ютером, як тобі хочеться, пов’язана». Хлопець замислився. «А ви йдіть далі, там роботодавці розповідають про вакансії та специфіку різних професій, — порадили дівчата з консультпункту центру зайнятості. — Може, й визначитеся».

Хлопці з професійного ліцею залізничного транспорту мають золоті руки.

Юнаки й дівчата зупинялися біля столу, де можна було пройти профдіагностичне тестування, цікавилися реальними перспективами працевлаштування. Їм розповідали, що з початку року і до жовтня до служби зайнятості області надійшло 25 тисяч вакансій, 60% з них — для робітничих професій. У регіоні обмаль водіїв, кухарів, електромонтерів, слюсарів-ремонтників, трактористів. Останнім часом дефіцит інженерів, лікарів та бухгалтерів. Вибір великий, головне — визначитися із пріоритетами ще зі школи, щоб одержаний згодом диплом не виявився папірцем, від якого мало користі.