БІДНІ «ЗА», БАГАТІ «ПРОТИ». Напружена кліматична конференція у Досі закінчилася компромісом. Представники майже 200 країн вирішили подовжити термін дії Кіотського протоколу до 2020.
Кліматичний саміт у Катарі тривав два тижні плюс додаткову добу. Часу на пошук згоди додали після того, як в останній день переговори зайшли у глухий кут через суперечки щодо розміру допомоги бідним країнам, які найбільше потерпають від змін клімату.
Також зауваження України, Росії та Білорусі викликала поправка щодо обмеження накопичення квот на викиди СО2 шляхом збалансування цих показників у перший і другий період дії протоколу.
Москва, Японія, Нова Зеландія та Канада відмовилися підтримати Кіото-2. Це не завадило учасникам зустрічі говорити про успіх.
«На мою думку, було досягнуто значного компромісу. Ми маємо міцний фундамент для роботи у наступні два роки. Також я відчув певну солідарність поміж учасниками конференції. Такого не траплялося раніше, наприклад на кліматичному саміті у Копенгагені», – заявив міністр з питань навколишнього середовища Німеччини Петер Альтмаєр.
А от «зелені» вважають зустріч провальною. Говорить очільник Greenpeace Кумі Найду:
«Уряди повинні усвідомити: це не що інше, як зрада мешканців тих регіонів, що відчувають на собі зміни клімату, зокрема Філіппін. На порядку денному – не якісь абстрактні поняття, як-от порятунок довкілля, клімату чи планети. На порядку денному – майбутнє наших дітей та онуків».
Кіото-2 підтримали більшість європейських країн, серед них і Україна. На учасниць протоколу припадає лише 15% світових викидів в атмосферу. Один із найбільших забруднювачів – США, як і раніше, згоди на приєднання не дають.
Ми в Google+