На Волині побачила світ книжка-пам’ять про земляків, які віддали свої життя за незалежність і територіальну цілісність  нашої держави. Морально важку, але вкрай потрібну для держави і суспільства роботу взяли на себе краєзнавці Олександр Дем’янюк та Геннадій Гулько. Написаний ними твір має красномовну назву —«Волинський пантеон: Схід-2014».

Гірка трагедія під Волновахою, в якій враз розвіяли легенду про єдине походження і братство українського та російського народів навчені на чеченському та інших народах «брати» наші менші — московіти… Бої за Савур-Могилу… Луганський аеропорт… Трагедія Іловайська, яка красномовніше будь-яких слів показала справжнє лице путінського режиму, що дедалі активніше нині відроджує сталінізм… Автори книги підрахували, що в боях з російським ворогом та доморощеними сепаратистами загинули 105 волинян. А доля десятків тих, хто зі зброєю в руках пішов захищати власну землю,  ще й досі не відома.

— Аби навіки залишилися в нашій пам’яті та на скрижалях слави для прийдешніх поколінь імена Олександра  Абрамчука, Рустама Хамраєва, Миколи Бондарука, Івана Гані, Миколи Королька, Олескандра Сивого, Сергія Шостака та десятків їхніх бойових побратимів, і створено «Пантеон», — розповів Геннадій Гулько. — Ці нинішні герої на перший заклик Вітчизни піднялися на її оборону. Їхню військову долю ми, як військові історики, порівнюємо  з долею героїв Крут, трьохсот козаків, що затримували ворога під Берестечком, вояків УПА, які ціною власних життів вели боротьбу з тоталітарним режимом і творили підвалини сучасної Української держави.

Книжка подає кольорові портрети наших героїв, їхні короткі біографічні відомості, опис їхніх подвигів та бібліографічний перелік з публікаціями, які розповідають про цих волинян.

Видання «Пантеону» стало можливим завдяки патріотизму справжніх волинських бізнесменів на чолі з талановитим управлінцем Петром Пилип’юком, які вже не перший рік фінансують потреби благодійного фонду «Волинь-2014». За час війни вони вже надали українській армії допомоги на десятки мільйонів гривень. А тепер профінансували і цю сповнену гіркотою втрати книжку. Вона вже не лише поповнила бібліотеки, а й на вічне зберігання лягла у сховища державних музейного та архівного фондів.