ПОДІЯ. Нещодавно у Сумському видавництві «Фолігрант» побачила світ унікальна книжка «Червоносільці — діти війни».

Особливість видання в тому, що його  авторами і частково упорядниками виступили уродженці села Червоного (первинна назва — Старе село), дитинство яких обпалила Друга світова війна. Цей дивовижно красивий куточок на Слобожанщині, оповитий легендами і оповідями, оспіваний Олександром Олесем, заснували козаки на чолі з Герасимом Кондратьєвим, які, не бажаючи коритися польській шляхті, майже чотириста років тому переселилися сюди з-під Ставища на Київщині. За кілька років потому вони  звели Козацький мур, що поклав початок розбудові Сум.

Козацький дух і сьогодні нуртує в жилах нащадків. Це відчутно й по тональності оповідей авторів книжки, яким далеко за сімдесят, а вони щиро і захоплено пишуть, ніби ведуть тиху бесіду, про своє село, яким воно закарбувалося у дитячій пам’яті, про батьків, що навчили шанувати людей і любити життя, матерів, згорьованих  від воєнного лихоліття і тяжкої праці, але затятих у своєму прагненні попри голод і нестатки поставити на ноги дітей і дочекатися з фронту чоловіків.  Рано позбавлені нехитрих дитячих радощів, обпалені  загравами фронтів і гіркотою похоронок,  навчені голодом терпіти і не коритися смерті,  кожен з оповідачів гідно і благородно прожив своє життя, виховав дітей, дочекався онуків і зрозумів, що кращим, а то й єдиним  спадком для них стане добра пам’ять про славних прадідів і власний приклад, матеріалізований у спогадах.

Сама ідея написати книгу виникла під час зустрічі випускників Червоносільської школи, які її закінчили в 1955 році. Тож у 2005-му створили ініціативну редакційно-видавничу групу на чолі з колишнім учителем, а нині відомим науковцем Леонідом Черняком, розробили анкету, яку запропонували заповнити всім односельцям, котрі належать до категорії дітей війни.

Серед авторів — у минулому хлібороби, інженери, економісти, вчителі, робітники і лише один професійний літератор — член Національної спілки письменників Олександр Маландій. Брак літературного досвіду в більшості оповідачів лише додає щемного колориту і ностальгійного присмаку цій книзі. Діалектизми живлять душу, як колись у дитинстві найсмачніша в світі вода з криниці живила тіло. Кожен пише, ніби виводить власну партію у дружному хорі споріднених душ. Так колись співали на сільській вулиці: чий куток переспіває інший.

Подібні відчуття переживає кожен, хто перегортає сторінки видання. Не випадково молодше покоління червоносільців уже розпочало збирати спогади, щоб зробити свій внесок у цей своєрідний літопис. А якби таке бажання пробудилося в кожному селі, напевне б, «не вмерла України ні слава, ні воля». До слова, за ініціативи голови правління громадської організації «Центр соціально-гуманітарного розвитку «Рідний край» Віталія Шийка, залюбленого в українське село, який написав до книжки історичний екскурс  і доклав неймовірних зусиль, щоб вона побачила світ, започатковано  серію «Літопис малої батьківщини».

Воістину благородну справу виконали автори, за чий кошт книжку і надруковано, видавці Людмила Москаленко — головний редактор ВД «Фолігрант», Андрій Оленко і Олег Ткачов — відповідальні за поліграфію і комп’ютерну верстку, котрі запропонували і втілили вдале поліграфічне рішення. 

Тамара СТРИПКО,
історик
для «Урядового кур’єра»