ЕМБАРГО

Іран  вважає санкції Європейського Союзу щодо своєї країни несправедливими

 

Міністри закордонних справ держав  Європейського Союзу на зустрічі у Брюсселі 23 січня офіційно оголосили про запровадження ембарго на імпорт нафти з Ірану. Це, на їхню думку,  має змусити Тегеран призупинити розробку своєї ядерної програми, яка, як вважається, має військові цілі. А нафта є найціннішим активом держави, і саме її продаж забезпечує місцевому  уряду і владу, і гроші.

Тож ЄС планує заборонити імпорт нафти починаючи з липня, аби до того часу нафтопереробні заводи у країнах Євросоюзу мали час домовитись про купівлю сирої нафти з іншими постачальниками. Водночас, уже запровадивши ембарго, офіційна Європа не проти продовжити переговори, повідомляє Бі-Бі-Сі.

Зокрема, верховний  представник Євросоюзу із зовнішньої політики Кетрін Ештон у понеділок повторила свою попередню заяву про те, що санкції є способом переконати Іран повернутися до переговорів. «Тиск санкцій передбачений для того, щоби змусити Іран серйозно сприймати наші вимоги про повернення до зустрічей та переговорів», — заявила вона у Брюсселі.

У свою чергу  Іран вважає, що нафтове ембарго, запроваджене міністрами закордонних справ Євросоюзу у відповідь на ядерну програму Тегерана, є несправедливим та приреченим на провал.

Зокрема речник іранського міністерства закордонних справ Рамін Мехманпараст сказав, що такий крок не зможе завадити країні досягати поступу в роботі над ядерною програмою, яка є засадничим правом Ірану.

Тегеран відкидає закиди про те, що він намагається створити ядерну зброю, та наполягає на тому, що суперечності треба вирішувати не санкціями, а переговорами.

Офіційний Тегеран наполягає на виключно науковій меті ядерної програми. Фото з сайту сentralasiaonlain.com

Сьогодні Іран володіє другою  за розміром у Західній Азії та ісламському світі економікою після Туреччини і є однією з найбільш технологічно розвинених держав регіону. Країна  розташована у стратегічно важливому регіоні Євразії і має в своєму розпорядженні великі запаси нафти і природного газу.

Серед найбільших імпортерів іранської нафти  сьогодні —  Китай, Індія, Південна Корея та Японія. Однак і на європейські країни припадає близько 20 %  загального обсягу. Тож такий крок досить відчутний для іранської економіки. Однак  Євросоюз, запровадивши власне ембарго, має намір спільно зі США  і надалі закликати країни Азійсько-Тихоокеанського регіону скоротити обсяги купівлі іранської нафти. За даними Міжнародної енергетичної агенції, Іран виробляє близько трьох мільйонів барелів сирої нафти на добу і більше половини цих обсягів імпортує до Азії.

Ізраїль привітав запровадження санкцій, а російське міністерство закордонних справ заявило, що вони можуть зірвати дипломатичні зусилля, спрямовані на розв’язання проблеми з іранською ядерною програмою.

Тим часом військові кораблі США, Великої Британії та Франції безперешкодно пройшли Ормузьку протоку попри погрози Ірану заблокувати цей канал, яким транспортується п’ята частина світового експорту нафти.

Окрім ембарго на імпорт нафти, ЄС також може здійснювати тиск на Центральний банк Ірану, заморозивши всі його активи. Приміром, Індія вже зіштовхнулася з певними проблемами при купівлі іранської нафти, оскільки згідно із санкціями, накладеними США, банкам забороняється співпрацювати з Іраном.