Вікторія ВЛАСЕНКО,
«Урядовий кур’єр»

За подіями у Нагірному Карабасі, де триває воєнне зіткнення, внаслідок якого, за повідомленням азербайджанських джерел, вбито близько 500 вірменських військовослужбовців і, за інформацією Єревана, – 200 азербайджанських солдатів, у світі стежать з тривогою. Проте жоден із впливових міжнародних гравців поки що не поспішає заявити про підтримку однієї зі сторін конфлікту. Хоча неофіційно Азербайджан і Вірменія мають у цьому конфлікті своїх прихильників.
 
Туреччина давно симпатизує Азербайджану, бо Анкара та Баку мають давні історичні й тісні культурні зв'язки. Натомість, відносини Туреччини з Вірменією важко назвати безхмарними – через відмову Анкари визнати геноцид вірмен 1915 року. Між двома країнами не існує дипломатичних відносин, а турецько-вірменський кордон з 1993 року було закрито з ініціативи Анкари. У конфлікті в Нагірному Карабасі, як у кожному конфлікті на теренах колишнього СРСР, не останню роль відіграє Росія. Хоча Москва підтримує тісні економічні зв’язки з Вірменією та Азербайджаном і постачає їм обом зброю, проте її відносини з Єреваном значно тісніші. На території Вірменії дислоковано російську військову базу. Окрім цього, Вірменія входить до складу так званого Євразійського економічного союзу під проводом Кремля. При цьому варто враховувати, що конфлікт у Нагірному Карабасі має і міжнародний економічний вимір. Адже трубопроводи, які з’єднують Азербайджан із Туреччиною, мають вагоме значення для постачання нафти й природного газу до ЄС. І пролягають вони неподалік Нагірного Карабаху.
 
Тим часом офіційний Брюссель закликає сторони конфлікту повернутися до дипломатичних методів дискусії. Так, під час онлайн брифінгу спікер Єврокомісії з зовнішньополітичних питань Пітер Стано заявив, що Європейський Союз застеріг регіональні геополітичні сили залишатися осторонь збройного конфлікту у Нагірному Карабасі й засудив ескалацію, яка може мати «серйозні наслідки для регіональної стабільності». Він також вказав на те, що Брюссель не може підтвердити повідомлення про втручання сторонніх сил до конфлікту, підкресливши, що зовнішнє втручання в цей конфлікт не прийнятне.
 
Високий представник ЄС з зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель закликав до негайного припинення бойових дій у Нагірному Карабасі, деескалації та суворого дотримання режиму припинення вогню, а також якнайшвидшого повернення до переговорів під егідою співголів мінської групи ОБСЄ, яку було створено з цією метою у 1992 році. Президент Європейської Ради Шарль Мішель також висловив занепокоєння повідомленнями про загиблих внаслідок конфлікту й закликав не допустити подальшого загострення.
 
Співдоповідачка ПАРЄ з питань Вірменії Боріана Аберг закликала обидві сторони негайно припинити збройні дії та повернутися за стіл переговорів у форматі мінської групи. «Крім того, ми закликаємо всі інші держави-члени Ради Європи утримуватися від будь-яких дій чи заяв, які можуть сприяти напрузі та нестабільності в цьому регіоні. Ми повторюємо, що не існує альтернативи мирному врегулюванню Нагірно-Карабаського конфлікту» – наголосила доповідачка ПАРЄ.
 
«Україна глибоко занепокоєна у зв’язку із загостренням конфлікту між Вірменією та Азербайджаном. Уважно вивчаємо обставини, що призвели до загострення. Закликаємо сторони повернутися до діалогу заради мирного врегулювання конфлікту. Співчуваємо родичам і близьким загиблих», – йдеться у заяві МЗС України, яке також не залишилося осторонь.