На Першому каналі Українського радіо прозвучала присвячена акції програма про історію диктанту, його учасників та умови написання. Опісля слухачі писали сам текст. Його котрий рік поспіль читав доцент Київського університету ім. Б. Грінченка Олександр Авраменко. Цьогорічний диктант мав назву «Україна на зламі тисячоліть». Тему присвячено становленню української державності та захисту рідної землі з часів Київської Русі та козацької доби до нашого часу.

— Треба підбадьорити наших хлопців на сході, — пояснив «УК» злободенність теми автор диктанту Олександр Авраменко. — Крім того, я хотів показати текстом, що впродовж століть на нас орієнтувалася Європа. Королева Анна (донька Ярослава Мудрого) була письменною, а король Франції — неписьменним, він ставив хрестик. Тобто тоді ми навчали і освіти, і культури, були прикладом для інших. І так само захищали Європу впродовж століть. Нині боремося за європейський вибір.

Українське радіо запросило всіх охочих не лише долучитися до написання диктанту, а й стати своєрідними співорганізаторами акції. Скажімо, створити осередок — зібратися родиною, колективом або організувати написання на місці роботи чи навчання. Головна  мета заходу — не кількість написаних робіт, а єднання нації, гуртування українців і всіх небайдужих.

Як і в попередні роки, радіодиктант писали не лише в Україні, зокрема в анексованому РФ Криму та на тимчасово окупованих територіях сходу, а й у різних куточках світу. Нинішні технічні можливості дають змогу це робити. За наявності інтернету достатньо зайти на сайт nrcu.gov.ua і написати диктант онлайн або в запису, якщо не вдалося зробити це вчасно.

У прес-центрі Українського радіо на Хрещатику, 26, писали диктант чимало відомих людей. Зокрема віце-прем’єр міністр  В’ячеслав Кириленко, президент мистецької агенції «Територія А» Анжеліка Рудницька, гендиректор Центру української культури та мистецтва Світлана Долеско, письменники Василь Шкляр, Андрій Курков, Любко Дереш, Тетяна Белімова.

— Тематика актуальна, вона справді на часі, — розповів «УК» Василь Шкляр. — Єдине, що мене не зовсім влаштовує: тексти рік у рік сухуваті, публіцистичні. Усе-таки класичний диктант пишеться на зразках художньої літератури. Там тексти емоційніші. Цей текст нібито для дуже толерантних людей, є оптимізми, наприклад «східний сусід». Треба речі називати своїми іменами. Загарбник — то загарбник. А загалом текст збалансований. І якихось труднощів там не було, хоч, звісно, траплялися певні моменти, де варто було замислитися. Особливо коли людина хвилюється, може зробити помилку навіть там, де вона все добре знає.

Учасникам диктанту залишається надіслати роботи на Українське радіо (звичайним листом чи електронною поштою), де на них чекатиме перевірка, після якої  визначать переможців. 

Віктор ЦВІЛІХОВСЬКИЙ
 для «Урядового кур’єра»