Поміж санаторіями та базами відпочинку селища Піщане (Бахчисарайський район АРК) ріс сосняк, посаджений в кінці 1960-х. У ньому водилися білки, їжачки, сови, барди та екологісти. Білки їли шишки, їжачки ганяли хробаків, сови ухкали. Барди проводили фестивалі, а екологи таборилися для обміну ідеями і відпочинку.

Нині ліс роздерибанили на шматки, обнесли парканами і забудовують, хто як може. При цьому берег моря перед лісом для пляжування не придатний — з розвалом СРСР нікому було доповнити сходи набережної хвилерізами, і величезні бетонні блоки попадали просто в море. Бетон обріс водоростями, які у мокру погоду стають страшенно підступними: нога ковзає, і відчайдух, який вирішив тут погуляти, опиняється у кращому разі у воді, а в гіршому — б’ється об уламки плит або наштрикується на стирчаки заіржавілої арматури.

Стихія здатна зруйнувати найміцніший бетон

Ще далі від Піщаного береги небезпечні інакше. Там над вузькою смугою гравійного пляжу нависають високі глинисті урвища, притрушені зверху чорним ∂рунтом. У найнесподіваніший момент чималий шматок берега падає, вдаряючи-шурхочучи об гальку та булькаючи у воду. Хвилі змивають потихеньку купу ∂рунту, і знову починають разом з вітром та дощами підточувати високий берег (наука називає це абразією). Кажуть, що років з десять тому романтична пара вирішила провести наодинці приємну нічку і поставила намет саме у такій небезпечній місцині. На ранок з-під купи глини стирчали тільки дві пари босих ніг…

Еколог Анатолій Льовін не тільки бореться за збереження довкілля, а й стає шеф-поваром під час професійних зібрань колег. Фото автора

Тож перебратися берегом якнайдалі від старих насиджених місць не виходить. Та й лісу там немає. Табір Анатолія Льовіна «ЕкоПросвіта ХХІ сторіччя», в якому він півтора десятка років приймав не один семінар і безліч екогруп та окремих природоохоронців з усього колишнього СРСР, переживає один з останніх сезонів під Піщаним. Бо на місці сосен уже зводяться котеджі. Якщо не цього сезону, то через рік-два забудовано буде все. Запорізький екологіст Льовін планує переїжджати разом з наметами та мангалами на рідну Хортицю. Куди подінуться білки та їжачки — невідомо.

ДОВІДКА «УК»

В Україні абразійний процес найпоширеніший на Чорноморському узбережжі. У береговій зоні Криму щороку зникають 22 га, між дельтою Дунаю та Кримом — 24 га, у північній частині Азовського моря — 19 га. Абразії підпадає до 60% берегів Азовського та до 30% — Чорного морів. Швидкість абразії становить в середньому 1,3—4,2 метра на рік.