ЗАВДАННЯ

Учасники обласного комітету економічних реформ обговорили хід реалізації намічених перетворень

З одного боку, в агропромисловому комплексі успіх. Область торік була лідером на сході України за врожайністю зернових, на 1% зросло виробництво продукції рослинництва, майже на стільки само — м’яса, на 2,4% —  молока. З іншого — Луганщина, як і три роки тому, м’ясом забезпечена лише на 45%, на понад 60% — молоком. Тож завдання — досягти повної продовольчої безпеки.

У промисловому секторі, з одного боку, обсяг реалізованої продукції за 2012 рік досяг 81 мільярда гривень (7,3% загальнодержавного). З іншого — за деякими даними збитки від господарської діяльності підприємств перевищують 5,5 мільярда гривень за рік. Ідеться не про два-три, а про десятки підприємств. І потрібен детальний аналіз: хто саме збитковий, скільки часу і з якої причини.

Так на засіданні обласного комітету економічних реформ під керівництвом заступника голови обл?держадміністрації Анатолія Репицького аналізували  виконання плану реформ на 2013 рік.

Загалом регіональний план реформування розвитку краю містить майже 140 ключових заходів. Наприклад, узятий курс на внутрішньообласну кооперацію дав за рік додатково випущеної промислової продукції на 900 мільйонів гривень. Тож кооперацію визначено як одне з найбільш актуальних завдань і на цей рік. Крім того, до першочергових увійшли завдання зі зниження енергоємності продукції промислових підприємств, залучення інвестицій, поліпшення стану економіки депресивних територій шляхом розробки та реалізації відповідної держ?програми, розв’язання проблеми водопостачання.

Особливий акцент: наскільки спроможна область самостійно розв’язати нагальні проблеми? Якщо йдеться про водопостачання, тут без допомоги держави не обійтися. Так склалося історично, що на Луганщині унікальна віддаленість основних джерел води від місць її масового використання. Воду від головних артезіанських свердловин до основних споживачів доводиться транспортувати під великим тиском на сотні кілометрів. Сотні насосів підіймають її майже на триста метрів і перевалюють через хребет Донецького кряжа. Наслідок цього — непомірно висока енергоємність системи.

Або, наприклад, програма продбезпеки. За словами директора обласного департаменту агропромислового розвитку Андрія Хорошка, у деяких районах фермери не знають, куди продати биків по 500 кілограмів, бо ціна м’яса 14—16 гривень за кілограм. Така ситуація пояснюється зростанням обсягів ввезення м’яса з Євросоюзу. Постачальники імпортного м’яса спокушають переробників низькими цінами (2 долари за кілограм). Але розвитку вітчизняного тваринництва без закупівлі його продукції переробними підприємствами не буде. Який вихід із ситуації? Потрібне втручання держави. Тож луганчани разом з іншими представниками Спілки тваринників та Асоціації фермерських господарств України звернулися до уряду із проханням посприяти у розв’язанні цієї проблеми законодавчо.