В польському місті Хелм за участі українських і польських журналістів відбулася науково-практична конференція «Сучасні суспільні комунікації: проблеми, пріоритети та першочергові завдання в євроінтеграційних процесах». У ній узяли участь Вища школа міжнародних відносин та суспільних комунікацій у Хелмі, Національна спілка журналістів України  (Рівненський осередок), міжнародна асоціація журналістів «Четверта влада» (м. Луцьк).

— Нинішні суспільні виклики схожі для України, Польщі та всієї Європи, тому надто важлива взаємодія в трикутнику влада — суспільство — медіа. Професійний журналіст має показати владі та суспільству проблему й альтернативні способи її розв’язання. Тому, попри те, що на допомогу нам прийшли нові технології, без хорошого аналітичного мислення поступу не буде, — переконаний ректор Вищої школи міжнародних відносин та суспільних комунікацій у Хелмі Міхал Голось.

— На жаль, наша держава віддала у користування олігархам телепростір та систему цифрового мовлення. Звідси і корені багатьох наших проблем. Переконаний, що ми стоїмо на порозі інформаційної революції. Йдеться про зміну парадигми в тріаді медіа — влада — суспільство. Наші засоби масової інформації мають перетворитися на комунікативні майданчики для зворотного зв’язку з суспільством. Разом маємо дати адекватну  відповідь на запитання, що може українська журналістика зробити для держави і для нашої спільної перемоги над ворогом, — вважає доцент Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Віктор Набруско.

— Французи кажуть: війна — надто серйозна справа, щоб довіряти її солдатам. В українських реаліях я б додав, що й генералам теж. Адже ситуація потребує потужної консолідації інформаційних зусиль. Ми, на жаль, ще не сприймаємо війну на рівні суспільної свідомості, — зазначив доцент Львівського національного університету імені Івана Франка Ігор Паславський. — Подивіться, як рішуче діяв французький президент, коли сталися теракти в Парижі. Відповідно налаштоване й французьке суспільство. Наш Президент переконав українців у тому, що війна — ненадовго.

У Хелмі українські науковці та журналісти презентували монографію «Україна медійна: на порозі інформаційної революції» авторства Олександра Бухтатого, Олександра Радченка та Гліба Головченка. Це, по суті, концепція подальшого розвитку української інформаційної сфери, медіа-освіти та протидії агресивній пропаганді, якої досі не було.

— Польща, закріпивши за собою статус адвоката України в Європі, суттєво допомагає залишатися у цивілізаційному човні, у який, гадаю, ми сіли безповоротно. Причому на рівні звичайних людських контактів така підтримка має особливу вагу. Скажімо, Рівненська обласна організація НСЖУ вже кілька років поспіль направляє на навчання на відділенні журналістики Вищої школи міжнародних відносин та суспільних комунікацій у Хелмі двох абітурієнтів — відповідно до угоди, яку ми уклали. Навчання для наших випускників, яких відбираємо на конкурсній основі, цілком безкоштовне, хоча школа приватна. І це конкретний внесок пана ректора Міхала Голося в наш цивілізаційний вибір, — додає голова Рівненської обласної організації НСЖУ Дмитро Тарасюк. 

Символічно, що місцем для спілкування українських та польських медіа-експертів обрано Хелм. Саме тут восени 1866 року народився політичний діяч, історик і журналіст, голова Центральної ради УНР Михайло Грушевський. Учасники конференції побували біля його будинку, де тепер розташоване адвокатське бюро.

Наступну спільну конференцію запланували на квітень 2016-го. Говоритимуть про польський досвід та українські перспективи в суспільній комунікації.