Загалом у календарі є кілька дат, пов’язаних з довкіллям. Проте ця найвідоміша і належить до найстаріших. Всесвітній день охорони довкілля було оголошено 5 червня 1972 року. Його запровадили під час Всесвітньої конференції із захисту довкілля у Стокгольмі.

За майже піввіковий період, що минув від дати проголошення, деякі проблеми вдалося вирішити чи, принаймні, істотно послабити, інші загострилися. Приміром, завдяки зусиллям більшості країн вдалося істотно зменшити викиди озонруйнівних речовин і тим самим досягти стабілізації озонового шару. Чимало зроблено й у сфері зменшення викидів парникових газів, з якими пов’язують глобальне потепління.

Багато що зроблено й в Україні. Та чи достатньо? Для відповіді на це запитання варто згадати про складові довкілля: ґрунти, повітря, вода, рослинний і тваринний світ.

Чи стали наші ґрунти родючішими за останні десятиліття? Сумнівно. Повітря, вода? Чи збільшилася лісистість нашої території? Чи збільшилася чисельність риби в наших водоймах та рідкісних тварин? Між тим, саме ці показники є головними, коли йдеться про стан довкілля.

Звісно, контролювати сфери довкілля складно та й дорого. Але ж в інших країнах це робиться — та ще й за багатьма напрямками. Одним з популярних є дистанційне зондування Землі, простіше кажучи — знімання території із супутників. Україна ж, що є батьківщиною Сергія Корольова, уже давно не має жодного власного супутника. Тож для моніторингу доводиться користуватися даними американських супутників, що є у відкритому доступі.

Це, зокрема, дає змогу відстежувати випадки лісових пожеж. За цими даними виявлено такий красномовний факт — серед європейських країн чомусь найбільше горить у нас та ще й у сусідній Росії. Якщо ж порівняти поширення пожеж в Україні та Білорусі, то їх межею звичайно є державний кордон. Уже за одним цим фактом можна зробити низку висновків: недостатність протипожежних заходів, низька культура та ін.

Уже не одне десятиліття в європейських країнах налагоджено роздільне збирання відходів. Різнокольорові урни стоять навіть у навчальних закладах. В універсамах налагоджено збирання пластикових пляшок.

А що в нас? Узбіччя часто є звалищами. Те саме — пустирі навколо міст. Навіть у Києві в кількох мікрорайонах відсутня господарсько-побутова каналізація, і стоки з туалетів потрапляють у місцеві річки, а потім у Дніпро. Щодо організованих звалищ, то деякі з них перетворилися на справжні гори, що забруднюють довкілля та жахають місцевих жителів.

Зрештою, цими і багатьма іншими питаннями належить займатися новоутвореному Міністерству захисту навколишнього середовища і природних ресурсів.

Наскільки виявиться успішною ця діяльність покаже майбутнє. Щодо показників, то вони згадані вище: родючість ґрунтів, чистота повітря і води, стан рослинного і тваринного світу. Оскільки процеси в цих сферах відбуваються повільно, про ефективність роботи можна судити й за іншими показниками: обсягами скидів і викидів, переробки відходів, площею нових лісових насаджень.

Початок літа є часом надій на краще, адже саме влітку природа в Україні набуває найбільшої краси. Рясні травневі дощі надають упевненість у тому, що це станеться і цього року.

Віктор ВИШНЕВСЬКИЙ,
доктор географічних наук
для «Урядового кур’єра»