Багато дітей не знають, як поводитися у разі потрапляння на мінне поле: 24% респондентів просто побігли б, а 18% узагалі  не знають, що робити в такій ситуації.  Про це свідчать дані дослідження, яке провів Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) у Луганській та Донецькій областях.

«26% дорослих та 13% дітей бачили міну або снаряд, які не вибухнули. Вони зустрічали їх у тих місцях, що здавалися безпечними, — на вулиці, майданчиках для дітей або просто на дорогах, якими ходять додому», — розповіла журналістам голова представництва ЮНІСЕФ в Україні Джованна Берберіс. За її словами, 24% дівчат і хлопчиків від шести до одинадцяти років  не знають, який вигляд мають знаки, що попереджають про  вибухонебезпечні предмети. Майже п’ята частина жителів Донеччини та Луганщини бували на території, де могли бути вибухонебезпечні предмети, а 14% — знають тих, хто збирав міни з цікавості або для продажу на металобрухт.

Понад третина малечі Донбасу, потрапивши на мінне поле, не знає, як правильно поводитися. Фото з сайту radiosvoboda.ua

«Ми працювали над створенням і поширенням інформації щодо безпечної поведінки з мінами. Її отримали понад 500 тисяч дітей. Спільно з нашими  партнерами — Данською групою з розмінування — нам вдалося підготувати 578 учителів та активістів, які стали тренерами з мінної безпеки на сході. Таким чином діти отримуватимуть потрібну інформацію», — розповіла вона. Нині ЮНІСЕФ розпочинає нову освітню кампанію, спрямовану безпосередньо на різні вікові групи: поширення коміксів і мультиків для найменших, функціонування сайтів для тинейджерів. «Ми доноситимемо інформацію різними шляхами, маємо робити це правильно, з урахуванням різних вікових груп». За рік ЮНІСЕФ збирається провести ще одне дослідження щодо ефективності  роботи зусиль держави, міжнародних організацій та волонтерів для обізнаності дітей щодо цієї теми. За словами першого заступника голови  Державної служби з надзвичайних ситуацій  Олега Мельчуцького, в ДСНС  розмінуванням територій займається 500 спеціалістів. Щодня вони здійснюють у середньому 25 виїздів, упродовж яких знешкоджують приблизно 150 вибухонебезпечних предметів. З липня позаминулого року на Луганщині й Донеччині фахівці запобігли вибухам понад 55 тисяч предметів.  «Особливо небезпечні ті, що  замасковані під  предмети побуту або дитячі іграшки. Вони спрямовані проти мирного населення.  За час війни таких знешкоджено 760», — сказав посадовець. Через стихійні вибухи є загиблі, проте відповідної статистики, за його словами, служба не має.   Натомість Міносвіти залучає до  такої роботи з дітьми волонтерів. «Коли людина на певних прикладах розповідає про такі випадки,  вони завжди більш дієві, ніж коли розказує вчитель, з яким діти спілкуються щодня», — сказав заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей, додавши, що МОН здійснює організаційні заходи, разом із міжнародними партнерами розповсюджує інформаційні матеріали та працює з учителями. Утім, результати не дуже втішні, ще належить багато чого зробити, наголосив він. 

Наостанок учасники брифінгу зауважили, що не відомо, наскільки обізнані щодо безпечної поведінки з мінами жителі непідконтрольних територій, оскільки на сьогодні доступу до них немає.