У соціальній сфері заклади охорони здоров’я найенергозатратніші. Від загальних витрат на енергоносії всіх обласних комунальних об’єктів медичні споживають 74% енергоресурсів (2013 року вони становили 285 мільйонів гривень). Тому саме із закладів охорони здоров’я розпочинається експеримент із введення на Дніпропетровщині системи енергомоніторингу обласних комунальних підприємств та установ. Для цього обрали 123 медичні установи (230 будівель) із 178 найбільших енергоспоживачів. Вони витрачають на енергоносії 191 мільйон гривень (67% усіх медичних закладів).

Пілотний проект енергомоніторингу запускають з ініціативи Дніпропетровської обласної ради у співпраці з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) в межах програми «Енергоефективність в муніципалітетах» на засадах співфінансування. Вартість упровадження системи — 600 тисяч гривень, з яких половину надають німецькі партнери. Решта — з обласного бюджету. Але ці витрати окупляться. Світовий досвід доводить, що системний контроль над споживанням енергоресурсів дає змогу зменшити витрати на 5—7% без додаткових капітальних вкладень. Ось і запуск системи енергомоніторингу на Дніпропетровщині в комунальних медичних закладах має дати істотну економію: очікують, що вона становитиме до 20 мільйонів гривень за рік.

«Ми вже давно працюємо над енергоефективністю та енергозбереженням. Тепер до цих напрямів додаємо ще й контроль. Енергомоніторинг — це ще один інструмент, який дає змогу, не відмовляючись від комфорту, підтримувати енергоспоживання на економічному рівні за допомогою контролю споживання енергоносіїв. Це буденна робота, але дуже необхідна складова системи енергозбереження.

Механізм енергомоніторингу грунтується на постійній реєстрації енергоспоживання і вимірі температури», — пояснив голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод.

Як діятиме система? Відповідальні за енергозбереження на об’єкті вноситимуть інформацію в електронну базу даних, до якої має доступ експертний центр обласної ради, департамент охорони здоров’я та департамент ЖКГ облдержадміністрації. Далі експертний центр облради проаналізує споживання енергоносіїв і підготує пропозиції щодо підвищення енергоефективності, які потім реалізуватимуть.

Щоб комунальні заклади стали більш енергоощадними, також заплановано створення мережі енергоменеджерів та проведення для них семінарів спільно з GIZ; інвентаризацію об’єктів обласних комунальних підприємств та установ; дооснащення об’єктів індивідуальними приладами обліку; впровадження системи моніторингу споживання енергоресурсів та оперативного реагування на їх наднормативне споживання; створення системи мотивації установ до енергозбереження.