Алгоритм дій щодо запобігання та виявлення корупції в Україні змінюється, і ці зміни будуть зроблені зокрема завдяки проведеним консультаціям з експертами ЄС та міжнародної організації GRECO. Про це на прес-конференції розповіла міністр юстиції Олена Лукаш.
За словами пані Лукаш, Мін’юст приділяє особливу увагу розробленню законодавчих механізмів запобігання та протидії корупції, оскільки це важливо для підписання Угоди з ЄС та лібералізації візового режиму. Головним результатом роботи Мін’юсту в цьому напрямку став підготовлений законопроект, який нині перебуває у Верховній Раді. Його ключові новації — встановлення з урахуванням європейського досвіду адекватних і пропорційних санкцій за корупційні правопорушення, забезпечення об’єктивної перевірки декларацій, встановлення адміністративної відповідальності за подання недостовірних відомостей у декларації. Зокрема передбачено, що перевірки достовірності зазначених у деклараціях відомостей будуть здійснювати підрозділи Міндоходів. А також цьому відомству пропонується надати право одержувати у банків інформацію стосовно перевірки цих даних.
У проекті також прописано норму про підвищення гарантії захисту інформаторів, які повідомляють про корупційні правопорушення, а ще зазначено, що потрібно встановити правила щодо розгляду анонімних повідомлень.
Міністр нагадала, що протягом останніх трьох місяців розроблено кілька наказів Мін’юсту, які впорядковують проведення трьох видів антикорупційної експертизи, вводять Концептуальні засади національної системи оцінювання рівня корупції і передбачають опитування населення щодо поширення корупції як об’єктивного джерела інформації про її рівень та причини.
Крім того, міністерством підготовлено методичні рекомендації щодо запобігання та протидії корупції в державних органах та органах місцевого самоврядування. У посібнику міститься перелік антикорупційних нормативно-правових актів, розкривається зміст термінології, використовуваної в законодавстві, надається докладний опис превентивних антикорупційних механізмів.
Ідеться і про певні обмеження щодо використання службового становища, одержання подарунків, роботи близьких осіб, запобігання виникнення конфлікту інтересів тощо. У документі зокрема назвали список дозволених подарунків. Чиновники мають право отримувати одноразові презенти на суму до 609 гривень, яка не перевищує 50% від мінімальної місячної зарплати.
Законними, згідно з інструкцією, вважаються і регулярні пожертвування, але одна людина може протягом року обдаровувати держслужбовця максимум на 1218 гривень — суму, що дорівнює прожитковому мінімуму.
Що стосується подарунків, прийнятих чиновниками на офіційних заходах, то вони, згідно з рекомендацією, прописаною у посібнику, є власністю держави і не повинні використовуватися в особистих цілях.
Методичні рекомендації були підготовлені із залученням головних управлінь юстиції в Донецькій і Миколаївській областях спільно з Інститутом вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України.
Ми в Google+