Новий законопроект, який ось-ось набере чинності й перетворить Державну службу зайнятості на Агенцію з питань працевлаштування, поставить нові вимоги перед її працівниками. А в Рівненському обласному центрі зайнятості працюють на випередження, розуміючи, що інтеграція в європейське співтовариство не можлива без лібералізації ринку праці ЄС. І тут вбачають чи не головний резерв.

На Рівненщину прибула делегація з міста-побратима Рівного Пьотркува-Трибунальського на чолі з головою громадської організації «Гілка оливи» Гражиною Мушвіц. Громадські організації в Польщі — місток між владою та суспільством. Саме вони — своєрідний ключ від інвестицій у різних галузях економіки. Тому спираючись на взаємну довіру, європейським шляхом вирішили піти і в центрі зайнятості.

— Моя позиція така: здорова людина має заробляти на себе, а держава — створити їй для цього умови, — каже директор обласного центру зайнятості Іван Ткачук. — Ми вивчали досвід професійного навчання у Чехії, Канаді, Литві, виграли канадський грант на сучасні деревообробні верстати, на яких готуємо фахівців відповідних спеціальностей. Та, на жаль, професії, яких ми навчаємо та перенавчаємо, ще не мають європейської сертифікації. Якби так було, наші люди могли б легально працювати в Євросоюзі, здобувати необхідні навички та досвід і з часом повертати все це в Україну. Тут потрібна адаптація українського законодавства до європейського, яка триває. Чому б туди не додати польського досвіду? Це велике вікно можливостей, яке маємо відчинити разом.

Днями почув інформацію, що польський уряд хоче дати в себе  роботу мільйону українців. Можемо підібрати на замовлення польських роботодавців експериментальну групу з 20—30 людей — нехай їдуть навчатися, а потім і працювати. Натомість готові навчати тут, на своїй базі, групи поляків: тільки так, у роботі, зможемо побачити, наскільки відповідають стандартам ЄС ті знання та навички, які ми даємо нашим слухачам.

До речі, база, на якій готують фахівців у Рівненському центрі профтехосвіти Державної служби зайнятості, така сучасна, що й поляки позаздрять. Недаремно торік тут навчалися слухачі з 21 регіону України. Найбільше — із Хмельниччини. Усі вони знайшли роботу. Днями на Рівненщину завітала делегація директорів базових центрів зайнятості цієї сусідньої області, щоб вивчити досвід рівнян.

— Не знаємо, скільки українців нині працюють у Польщі нелегально, — каже Гражина Мушвіц. — А це неабиякі ризики. Натомість офіційна робота дасть змогу людям повірити в себе: крім зарплати, вони матимуть соціальний пакет і привезуть в Україну досвід і знання. Особливо це стосується молоді, адже польська молодь виїхала на роботу до Німеччини та Британії.

— Гадаю, незабаром, коли не буде кордонів, українці вільно виїжджатимуть у Європу, — каже Іван Ткачук. — Ми активно вчимо польську, а ви вчіть українську, бо ніхто не знає, хто буде першим на цьому шляху — Польща чи Україна з її невичерпним потенціалом.

Іван Ткачук та Гражина Мушвіц підписали угоду про співпрацю. Наступною, кажуть, буде угода з урядом праці Пьотркува-Трибунальського, щоб уже на фаховому рівні заглибитися в польський досвід.

 

ДОВІДКА «УК»

♦6 тисяч безробітних пройшли професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації у Рівненському центрі профтехосвіти Державної служби зайнятості з 1992 року, коли він розпочав роботу;

♦ 90,4% становить рівень працевлаштування слухачів центру;

♦ з 11 подібних центрів, що є у службі зайнятості, лише у Рівненському проводять індивідуальне навчання;

♦ РЦПТО має відділення в Рівному, Олександрії, Сарнах, Млинові, Костополі, Гощі;

♦ cеред 56 професій, яких навчають у центрі та його відділеннях, є унікальні: ковалі, майстри плетіння з лози, ландшафтні дизайнери, робітники фермерського господарства з навичками бджолярства, вишивальниці золотом, рибоводи.