Професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Володимир Поліщук  багато років досліджує літературну спадщину земляків. Очолюючи науковий центр шевченкознавчих досліджень в університеті, який діє під егідою Національної академії наук України, разом з колегами організував сім шевченківських наукових конференцій — всеукраїнських і міжнародних. Видав кілька власних досліджень повістей великого земляка. Нині почав працювати над темою «Михайло Старицький і Тарас Шевченко».

Паралельно досліджуючи відомих та маловідомих нині письменників, часто  повертається до шевченківської теми. Приміром, захопившись відомим українським літературознавцем, істориком, фольклористом та публіцистом уродженцем Тальнівського району Василем Доманицьким,  допоміг повернути із забуття велику частину цінної спадщини першого укладача Шевченкового «Кобзаря», автора «Критичного розсліду над текстом «Кобзаря» Шевченка». 

Повертати сучасникам забуті імена наших талановитих земляків Володимир Трохимович вважає справою  честі. За останні роки йому вдалося дослідити творчість та повернути краянам імена близько трьох десятків літераторів. А якщо їхні твори не було видано або видано давно, науковець власними силами прагне укласти  збірки їхніх віршів чи прози. Тож сучасники можуть докладно ознайомитися із творчістю  Тодося Осьмачки,  Андрія Чужого, Дмитра Мая-Дніпровича, Олександра Лана, Дмитра Борзяка, Олени Журливої, Юхима Гедзя й багатьох інших.

Незабаром вийде друком його тритомник. Один том має назву «Розстріляні таланти» з підзаголовком «Репресовані письменники Черкащини».

— Мало хто знає, що свого часу в Умані жила чудова поетеса Раїса Троянкер, — розповідає Володимир Трохимович. — У 2008 році їй би виповнилося 100. В архівах Юрія Смолича знайшовся спогад про неї. З певних міркувань письменник не включив його до книжок. Своїми матеріалами допоміг краєзнавець Іван Турчак. Щоб знайти  збірку поетеси, видрукувану в Росії 1942 року, довелося звернутися до мера Мурманська, де певний час жила й працювала в газеті Раїса Львівна. Місцеві краєзнавці відшукали й скопіювали її збірку і кілька статей Троянкер з газети «Полярная правда». Вдалося розшукати її дочку, яка живе в Москві, — це відома актриса і фотохудожниця Олександра Турган. Завдяки пошукам та допомозі істориків, просто небайдужих людей вдалося видати в Уманському педуніверситеті книжку з моєю передмовою, до якої увійшли всі три збірки та твори, знайдені поза збірками.