Вийшов друком третій том фундаментального академічного видання «Від депортації до депортації. Громадсько-політичне життя холмсько-підляських українців 1915—1947 років», над яким працював авторський колектив під орудою професора Чернівецького університету Юрія Макара.

2740 сторінок, каже видавець Дарина Туз-Максимець, — це перша сучасна комплексна праця, де на основі зібраних архівних матеріалів, наукових опрацювань і спогадів людей представлено бачення долі українців Холмщини та Підляшшя від їхнього вивезення під час двох світових воєн  і дотепер. Але ще нікому не вдалося дослідити людське серце і людське єство, якими невидимими узами  воно прив’язується до батьківської землі. Юрій Макар, народжений на Люблинщині і дитиною разом з матір’ю та братами переселений в УРСР,  не може донині відірвати від себе спалену хату і могили предків. Ця праця тільки частково полегшила той біль відчуттям виконаного і даного, наче кимось зверху, обов’язку. Тож девіз тритомника конкретизує мету видання: «Пам’яті мертвих — у науку живим».

Третій том праці «Від депортації до депортації» уже в руках читачів. Фото надане автором

Особливість заключного видання в тому, що в ньому подано витяги таємних рапортів людей служивих, спогади переселенців і їхніх нащадків із різних регіонів держави тощо.

Сакраментальне запитання, яке ставлять собі автори тритомника: «Чому так сталося, що між 1915—1947 роками близько 200 тисяч українців холмсько-підляських земель жили в рідному краї як на пересильному пункті»?  Відповідь: «Ліквідація уніатства. Національна свідомість українців ще не пробудилася, тому їхню долю вирішували інші нації».

Керівник Фонду «Україна-Русь» Ростислав Новоженець сказав: «Дуже мало українців нині знають, де  та Холмщина і Закерзоння або Шляхтовська Русь, де  свого часу Нечуй-Левицький побудував українцям церкву.  До Другої світової то були суцільно українські села. Тепер там живуть чотири українські родини, яких знають поіменно. Тож фундаментальне наукове видання — подія в нашій історіографії і  важливий крок, який вимагає наступного: на його основі видати 50-сторінковий науково-популярний есей, доступний для широкого кола читачів і у викладі, й у ціні, який змогли б придбати тисячі співвітчизників». 

Ольга ЛОБАРЧУК
  для «Урядового кур’єра»