Вчені з Інституту археології та етнографії Сибірського відділення РАН і Університету Вуллонгонга описують у журналі PNAS про величезну кількість археологічних знахідок з алтайської печери Чагирська. Там археологи знайшли рештки 74 неандертальців і майже 90 тисяч кам'яних неандертальських знарядь праці та інші рідкісні артефакти.
Дослідники порівняли 4132 кам'яних знаряддя, знайдених в Чагирській печері з кам'яними артефактами неандертальців в Європи і Західної Азії, а також зі зразками з Денисової печери.
Автори роботи виявили, що ці кам'яні знаряддя дуже схожі на знаряддя мікокської культури епохи середнього палеоліту (від 150 до 30 тисяч років тому), яка була поширена в Східній і Центральній Європі, тоді як в Денисовій печері таких артефактів немає. Вони датуються від 60 до 50 тисяч років тому, що говорить про хронологічний, технологічний і типологічний перетин.
Вчені провели тривимірний геометрично-морфометричний аналіз знарядь з Чагирської печери і знарядь з однієї стоянки з території Німеччини, яка датується приблизно тим часом, як Чагирська печера.
«Ми отримали таку ступінь подібності, яка може бути представлена на одному пам'ятнику. Біфаси – ножі такого типу – з території Німеччини абсолютно подібні до ножів з Чагирської печери», – кажуть вчені.
У ста кілометрах від печери Чагирська знаходиться знаменита Денисова печера, де знайшли не тільки кістки Денисівської людини, а й неандертальців. З'ясувалося, що за манерою виготовлення кам'яних знарядь, знаряддя чагирських неандертальців більше схожі не на знаряддя денисовських неандертальців, а на неандертальські знаряддя, які виготовлялися в Криму і на Північному Кавказі.
.jpg)
«Якщо ми покладемо ці камені поруч з європейськими і не звертатимемо уваги на сировину, то не побачимо відмінностей. Європейські знаряддя виготовлялися з кремнію, алтайські – з халцедонітів і яшмоїдів. Неандертальці прийшли зі своїми традиціями кам’яної обробки знарядь праці, які жодним чином не змінювалися. Це говорить про стабільність і хорошу пристосованість підвиду до певних палеоекологічних умов. Ці люди були підготовлені до полювання на великих ссавців і вписалися в екосистему настільки органічно, що їм не потрібно було нічого міняти. Коли вони йшли по Євразійського степу, то просто вибирали відповідні екологічні ніші, конкретне середовище проживання», – пишуть автори дослідження.
Вчені стверджують, що неандертальці з Чагирської печери пов'язані з другою хвилею міграції, яка прийшла з Європи майже 60 тисяч років тому. Ця популяція йшла північним шляхом, цілком ймовірно, слідуючи за стадами бізонів по Великому Степовому поясу, який простягається через всю Євразію.
«До Алтаю вони дісталися імовірно в кінці 4-ї морської ізотопної стадії, коли було холодно і сухо. Ці люди були адаптовані до таких умов, і долина річки Чариш для них була прекрасним місцем проживання», – кажуть вчені.
Чагирська печера була постійно відвідуваною стоянкою неандертальців протягом приблизно 10 тисяч років. З неї людям було зручно відстежувати бізонів, а в долині річки, швидше за все, був мисливський табір, де вони вбивали, обробляли здобич і приносили в печеру.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур'єра»
Ми в Google+