ІННОВАЦІЯ. В Україні з’являється дедалі більше обладнання, що працює на відновлювальних джерелах.

Обмеженість невідновлювальних енергоресурсів, а також їхня «здатність» до значного забруднення навколишнього середовища змушує людей ХХІ сторіччя всерйоз замислитися над питанням розвитку нетрадиційних або відновлювальних джерел. Звісно, що конструктори та інженери моделюють і виготовляють нове устаткування, яке здатне добре працювати на відходах деревини, біомасі, енергії сонця, вітру тощо.

Нині в Україні таке обладнання виробляють і збувають чимало компаній, але пересічні громадяни поки що мало інформовані про них або просто не довіряють «новій» альтернативній техніці.

Може здаватися дуже дивним, але фахівці-виробники такого устаткування, експерти й навіть екологи радять населенню (особливо тим, хто мешкає у власних будинках) перейти на опалення відходами деревини, соломою та пелетами. За інформацією фахівців, в Україні існує величезний потенціал відходів деревини й соломи. Так, лише у Запорізькій області щорічно залишається 2 млн тонн таких відходів. А таких аграрних регіонів у нас чимало.

Цікаво те, що, приміром, для спалювання соломи, як вважають фахівці компанії «Біомаса», підходять котли, вже встановлені у фермерських господарствах, але не використовуються за призначенням.

За бажанням можна купити сучасні котли як вітчизняного, так й іноземного виробництва. Так, сьогодні користується попитом обладнання компаній «Мотор Січ», «Дозамекс» (польсько-українське виробництво), Ardenz (Україна), BOSCH (Німеччина), Caldera (Туреччина). Ціни на котли цих фірм відповідно становлять 17 тис./ 22 тис./ 7 тис. /12 тис. /8 тис. грн. Як зазначив кореспондентові «УК» директор фірми «Дім Арт Тепло» Сергій Середа, нині можна підібрати будь-яке обладнання на свій смак і гаманець. У звичайні котли паливо треба буде закладати 6–8 разів на день, піролізні — 1–2 рази на день, у пелетні установки — раз на тиждень. «Звісно, що вартість цих трьох груп буде різною. Але слід мати на увазі, що твердопаливний котел небезпечніший, ніж газовий. Тому спочатку треба подбати про запобігання аварійним ситуаціям, забезпечивши певні сервіси захисту (контур охолодження тощо)», — додає він.

Чимало обладнання, яке нині пропонують споживачам, працює на енергії сонця. Проте, слід сказати, що так звані сонячні батареї лише підігрівають воду. Тобто опалювати будинки вони не можуть.

Однак експерти цього напрямку розвіюють думку багатьох українців, що сонячні батареї — вельми дороге задоволення. Так, за словами директора компанії «Роберт Бош Україна» Олександра Мурзіна, тепер виробництво 1 кВт енергії сонячними батареями коштує від 10 тис. грн. «Колектори для підігріву води обійдуться для споживачів дешевше — 4 тис. грн за 1 кВт. Частка покупців — фізосіб досягла 50% усіх клієнтів, проте до нас дедалі частіше звертаються промислові організації, які є енергоємними. Часто замовляють батареї й керівники шкіл та дитсадочків», — зазначає він.

Утім, як вважає директор Асоціації відновлювальної енергетики «Альтернатива» Віталій Ковач, нині українські сонячні батареї дорожчі за європейські. «До речі, їх може виготовити кожен, користуючись інтернет-порадами, і це обійдеться досить дешево», — додає він.

Щодо вітряків та іншого обладнання на енергії вітру, то воно, на думку В. Ковача, навіть дешевше, ніж його «колега» на енергії сонця.

Проте слід додати, що обладнання, яке використовує відновлювальні джерела енергії, як вважає експерт Центру Разумкова Сергій Дяченко, також забруднює навколишнє середовище, приміром, грунти. Втім, ступінь такого забруднення, звісно, набагато менший, ніж у «великої» енергетики.