Підбиваючи підсумки року, що минає, міністр освіти і науки Сергій Шкарлет поінформував про цьогорічні досягнення в галузі освіти, науки й визначив основні напрями роботи міністерства на 2021-й.

На засіданні колегії МОН він зазначив, що упродовж 2020-го було затверджено держстандарт базової середньої освіти, розпочато розроблення типових освітніх програм, у межах реформи «Нова українська школа» проведено сертифікацію понад 900 педагогів. Для популяризації науково-технічних, математичних, інженерних професій ухвалено Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти). Розпочато реформу шкільного харчування.

Ужито заходи для безперервного, безпечного і рівного доступу до навчання для всіх школярів в умовах пандемії COVID-19, зокрема ухвалено Положення про дистанційне навчання й відкрито освітню платформу для дистанційного й змішаного навчання «Всеукраїнська школа онлайн». У період карантинних обмежень успішно проведено зовнішнє незалежне оцінювання. Громадськість обговорює проєкт наказу про внесення змін до проведення ЗНО.

Серед завдань, над якими нині працює МОН, — затвердження Типової освітньої програми для 5—9 класів, яка відповідатиме держстандарту базової загальної середньої освіти; продовження реалізації програми «Спроможна школа для кращих результатів» (мільярд гривень закладено в держбюджеті-2021); підвищення оплати праці освітянам; запровадження педагогічної інтернатури.

МОН визначило чотири ключові напрями оновлення системи профтехосвіти впродовж наступних трьох років. Ідеться про побудову ефективної системи управління, посилення співпраці закладів з бізнесом, поліпшення змісту та підвищення якості такої освіти, а також популяризацію робітничих професій. Усе це прописано у Стратегії розвитку профтехосвіти, яку ухвалено на колегії. Після доопрацювання її подадуть уряду на затвердження. Її реалізація має допомогти системі стати конкурентоспроможною, задовольнити потреби ринку праці й особистості у професійній реалізації.

Співпраця бізнесу та профтехів посилюватиметься через такі інструменти: дуальна форми освіти, спільне створення освітніх програм та впровадження податкових пільг, інших економічних стимулів для роботодавців. Завдяки співпраці закладів освіти й бізнесу рівень працевлаштування випускників має становити не нижче як 80%. У планах посилення автономії закладів освіти, створення інформсистеми управління освітою (EMIS), продовження розроблення стандартів профтехосвіти.

Колегія схвалила нову редакцію базового компонента дошкільної освіти. Це дасть змогу продовжити її реформу, забезпечить наступність між дошкіллям і школою. Після доопрацювання документ затвердять наказом МОН. Базовий компонент дошкільної освіти — це держстандарт, що визначає вимоги до обов’язкових компетентностей і результатів освіти дитини дошкільного віку, умови, за яких їх може бути досягнуто відповідно до міжнародних стандартів якості освіти. Оновлений стандарт спрямовано на забезпечення рівного доступу до дошкільної освіти всіх дітей раннього й дошкільного віку, зокрема з особливими освітніми потребами, дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

«Незважаючи на глобальні виклики, спричинені COVID-19, міністерство реалізує завдання для розвитку наукової галузі та пошуку інноваційних рішень. Із цією метою МОН шукає спільно з партнерами методи й можливості для стимулювання роботи молодих науковців. Це важливо для збереження в Україні потенціалу високоосвіченої та інтелектуально розвиненої молоді», — цитує пресслужба МОН слова Сергія Шкарлета.

За його словами, 2020-го розпочато реформування Національної та галузевих академій наук, укладено 203 грантові угоди на суму понад 38 мільйонів євро в межах реалізації програми «Горизонт 2020», надано 255,3 мільйона гривень на фінансування наукових проєктів, у 2,5 раза збільшено розмір виплат українським полярникам. Розроблено законопроєкти, ухвалення яких сприятиме створенню законодавчих умов для впровадження розробок закладами вищої освіти та науковими установами, запровадить держпідтримку в галузі трансферу технологій, уніфікує умови укладення договорів у цьому напрямі.

МОН працює над забезпеченням процедури приєднання до рамкової програми досліджень та інновацій ЄС «Горизонт Європа», державною цільовою науково-технічною програмою полярних досліджень, інструментарієм реалізації права учасників освітнього процесу та наукових працівників на академічну мобільність, оновленням дорожньої карти інтеграції України в європейський дослідницький простір.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»