Три головні пріоритети українських дипломатів на 75-й ювілейній сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй, яка розпочалася вчора, оприлюднили у вітчизняному зовнішньополітичному відомстві. Розповіла про ці кроки перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова у відеозверненні, розміщеному на сторінці МЗС у Facebook.

Попри ювілейний статус Генасамблеї ООН, уперше в історії цьогорічні загальні дебати відбуватимуться у віртуальному форматі — через запроваджені обмеженнями, спричинені поширенням COVID-19.

«Ми очікуємо на схвалення декларації до 75-ї річниці створення Організації Об’єднаних Націй. Завдяки проведеній Україною роботі документ відображає положення про незастосування сили, необхідність пошуку врегулювання конфліктів, а також, звісно, повагу до Статуту ООН», — сказала посадовиця.

Упродовж сесійного року в Генасамблеї ООН триватиме робота над захистом національних інтересів України. Ідеться про посилення ролі ООН у відновленні суверенітету й територіальної цілісності нашої держави. На початку вересня Генасамблея ухвалила рішення про внесення до проєкту порядку денного нової сесії окремого пункту «Ситуація на тимчасово окупованих територіях України».

«Ми плануємо ініціювати обговорення за участі всіх держав-членів ООН комплексного підходу до розв’язання нагальних проблем у Криму й на Донбасі», — цитує УНІАН слова дипломатки.

Наступний пункт — захист прав людини. Російська Федерація як держава-окупант ігнорує положення чотирьох резолюцій Генасамблеї, які закликають до припинення грубих порушень прав людини в окупованому Криму. Нові факти репресій, зокрема в контексті системного переслідування кримських татар, а це не лише незаконні вибори на Кримському півострові, а його колонізація, утиски мовних прав, згортання свободи слова та інша протиправна діяльність окупаційної влади, посилять нову правозахисну резолюцію, вважає перша заступниця міністра.

Не можна оминути й повзучу мілітаризацію частин Чорного та Азовського морів. Міжнародна спільнота добре усвідомлює, що захоплення Росією Криму та його мілітаризація становлять загрози безпеці не лише України, а й набагато ширшому регіону. Відновлення об’єктів ядерної інфраструктури, використання баз на півострові для дестабілізації ситуації на Близькому Сході, незаконні військові навчання, перешкоджання міжнародній навігації, призов громадян України до російської армії — ці та інші порушення буде відображено в оновленій резолюції, присвяченій проблематиці мілітаризації.

Нові резолюції Генасамблеї, на переконання української сторони, стануть додатковим політико-дипломатичним інструментом для майбутнього притягнення держави-агресора до відповідальності.

Учора МЗС відреагувало на отруєння російського опозиціонера Олексія Навального, до чого з великою часткою ймовірності причетна нинішня влада РФ. Україна звернулася до міжнародної спільноти із закликом продовжити скоординований тиск на Росію.

У нашій країні із занепокоєнням сприйнято заяву уряду ФРН про результати аналізу біологічних проб політика. Бо це може свідчити про причетність уряду РФ до протиправних дій із застосуванням бойової хімічної речовини із групи «новічок» на порушення конвенції про заборону цього виду зброї масового знищення. Цей тиск потрібен, щоб змусити РФ припинити загрожувати світовій безпеці й порушувати міжнародне право шляхом агресії проти власних громадян та інших держав.

«Україна повністю довіряє результатам глибокого аналізу біологічних проб Олексія Навального, які здійснила лабораторія Бундесверу, а також незалежним дослідженням профільних лабораторій у Франції та Швеції, які беззаперечно підтвердили отруєння, спричинене застосуванням бойової хімічної речовини нервово-паралітичної дії», — наголошено в коментарі МЗС.

Українські дипломати підтримали залучення до розслідування цього інциденту Організації із заборони хімічної зброї. Адже відповідальних за таке грубе порушення Конвенції про заборону хімічної зброї слід неодмінно покарати.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»