СИТУАЦІЯ. На Луганщині жителі селища Мілове по воду ходять до російського містечка Черткового.

Пояснюється все просто: «сусідська» вулична водна колонка розташована приблизно за 100 метрів від двох двоповерхових будинків, які четвертий тиждень животіють без води. А от українська знаходиться втричі далі. Унікальність селища в тому, що державний кордон перетинає його навпіл і проходить по вулиці Дружби. Тож з одного боку вулиці — будинки Мілового, а з протилежного боку — Черткового. От і заходилися українські бабусі по воду до російських сусідок. 

«Загалом у нас стан з водою покращився порівняно з минулими роками, — розповідає міловчанин Володимир Мирний, —лише нинішня зима була такою лютою, що труби перемерзли й дві двоповерхівки по вулиці Дружби залишилися без води. Тут варто було б організувати підвезення води діжею, бо мешкає в цих будинках багато літніх людей, а діти їхні роз’їхалися... Але влада не відразу зорієнтувалася. І люди сиділи без води. А зараз ремонт ведуть цілодобово. На днях, імовірно, впораються. Однак така ситуація з цими будинками повторюється кожної суворої зими».

Слова міловчанина підтверджує голова райдержадміністрації Олег Савченко. «Проблема майже десятирічної давнини. Коли у 2002-2003 роках постало питання централізованої подачі води по вулиці Дружби народів, попередній аналіз грунту показав, що в місці запланованої прокладки водопроводу чималі шари щебеню, асфальту та інших кам’янистих порід, які істотно ускладнювали проведення земляних робіт. Тому фахівці водоканалу надумали прокласти трубу на «зручній» для них глибині, приблизно з метр, замість належних за розрахунками 1,1 – 1,2 метра», – розповідає Олег Савченко. Як результат – під час коливання температур (а в Міловому лютневі морози сягали 25–27о С) почався природний рух грунту. Земля промерзла, а разом з нею перемерзла і вода в системі водопостачання. «Сама специфіка селища така, що вода у нас подається за 12 км через станцію другого підйому. Але хочу ще раз наголосити: норми були порушені саме під час прокладки водопроводу, а жителі селища вже були змушені врізатися в систему водопостачання на рівні магістральної труби», — акцентував керівник місцевої виконавчої влади, ніби відповідаючи на закиди монополіста ООО «Луганськвода». Водники намагалися звинуватити мешканців, ніби це вони проклали водопровідні труби як заманеться. 

«Останні 3-4 роки така ситуація в селищі повторюється занадто регулярно, але, враховуючи протяжність системи, а це приблизно 600 м, розв’язати проблему можна тільки опустивши трубу на необхідну глибину, — вважає Олег Савченко. — За цей час ми неодноразово зверталися до ТОВ «Луганськвода» з проханням допомогти в усуненні проблеми, але поки кардинальні заходи не вживаються, а локальні ремонтні роботи дають змогу лише більш-менш регулювати ситуацію з водопостачанням». Залишається додати, що в російському Чертковому — проблем з водою немає. А ТОВ «Луганськвода» має російського концесіонера.