Національна академія наук України визначила перспективи і стратегічні орієнтири своєї діяльності на наступні десять років, окресливши їх у Концепції розвитку на 2014—2023 роки, котру вчені презентували нещодавно. 

«Якщо коротко визначити, якою є тональність цієї концепції, то я сказав би так: це вдосконалення й розвиток, але без руйнування здобутків академії, яких у нас багато, — вважає віце-президент НАНУ академік Антон Наумовець. — Наголошу, що буде ухвалено й більш короткостроковий план для реалізації концепції, в якому визначать відповідальних, терміни і кошти, які потрібні для цього».

Серед пріоритетів — удосконалення аналітичної роботи, оскільки, за словами Антона Наумовця, експерти НАН мають і фундаментальні знання, і досвід практичної реалізації розробок. Науковці збираються звернутися до уряду з об∂рунтуванням необхідності надання НАН статусу головної науково-експертної організації, готувати національні доповіді щодо різних проблем тощо.

«Ще одне питання — ефективність наукових досліджень. Потрібно оперативно оновлювати тематику, збільшувати частку фундаментальних досліджень, спрямованих на пріоритетні прикладні завдання.

Розширити практику робіт, котрі виконуються за конкурсними програмами, стимулювати публікації в рейтингових журналах», — повідомив науковець.

Ключовим моментом він також називав інноваційну діяльність, наголошуючи, що багато нинішніх проблем виникло внаслідок браку сприятливого інноваційного клімату, «коли підприємці зацікавлені в тому, щоб дружити з академічними інститутами, отримувати від них нові знання й створювати нові технології». 

За словами віце-президента НАНУ академіка Валерія Гейця, спрощення інвестиційного клімату стосується зобов’язань у частині можливостей захисту прав власності, зокрема й інтелектуальної. «Другий момент — все, що пов’язане з регуляторною політикою в частині реєстрації бізнесу, виходу його з тіні, оскільки чим нижчі бар’єри, тим легше формувати нові види діяльності, в тому числі за рахунок інвестицій. Важливі рівноправність  внутрішнього і зовнішнього інвестора в доступі до бізнесу та стабільність законодавства в податковій сфері.  Передовсім стимулювання бізнесменів відбувається за рахунок податків. Потрібна політична стабільність, бо інакше інвестиції в країну не йдуть. Щодо захисту прав власності, то це питання виходить у правову площину. Тут багато проблем, оскільки сьогодні захистити право власності в судах непросто. Без можливості захищати його, зрозуміло, інвестори діють дуже й дуже обережно».

Серед решти пріоритетів концепції — подальша інтеграція в міжнародну наукову спільноту, оптимізація структури НАН, котра передбачає, зокрема, об’єднання інститутів, близьких за профілем наукових установ, перетворення підприємств дослідно-виробничої бази на структури інноваційного типу. Проблема зміцнення кадрового потенціалу, котра давно стоїть перед НАН, залежить від розв’язання соціальних проблем науковців, підтримки провідних наукових шкіл, залучення до академічних установ талановитої молоді.

Вчені планують, що втілення концепції здійснюватиметься переважно за рахунок внутрішніх ресурсів НАН.  Водночас деякі пріоритетні напрямки можна реалізувати лише за підтримки влади. Зокрема йдеться про спрощення процедур державних закупівель, внесення змін до деяких законів щодо стимулювання інноваційної діяльності тощо.