ФОТОФАКТ!  Неповторна мить, очікувана й приваблива незвіданим життям і можливістю нарешті (так багато вважає) заявити про себе на повну силу. Водночас з прагненням пришвидшити її десь у підсвідомості заявляє про себе й жаль за тим, що є, так не хочеться (звичайно, не всім) прощатись з дитинством і усталеним життям під опікою батьків та вчителів. Так, йдеться про закінчення школи. Цього року, за попередніми прогнозами, в Україні буде 325 тисяч випускників. Торік було 214,9 тисячі. Тож тим, хто вступатиме до вищих навчальних закладів, доведеться складніше, ніж їхнім попередникам. Якщо торік, образно кажучи, університети полювали за абітурієнтами, то нині конкурси зростуть. А тому оцінки незалежного оцінювання і середній бал атестата мають бути високими. І щоб ступити крок до омріяної професії, ой як багато доведеться попрацювати.

Так зустріли останній дзвоник випускники столичної гімназії «Синьоозерна» №257. Фото Володимира ЗАЇКИ

Так уже склалось, що останні роки молодь орієнтували лише на вступ до вищих навчальних закладів. Не всі вони рівноцінні, не всі випускники  знаходили роботу. Тим часом держава потребує кваліфікованих робітничих кадрів. Престиж і заробітки багатьох робітників значно вищі, ніж в окремих спеціалістів, яких готують університети.

Тому перш, ніж обрати життєвий шлях, випускник школи має зважити, що він хоче робити і чи зможе займатись справою, яку обирає. Порада дорослих у цьому випадку зайвою не буде.

Поки що юна зміна і надія держави стоїть на порозі вибору. Уже сьогодні вони беруть відповідальність за себе і майбутнє країни на власні плечі. Вони вірять у себе. Батьки і вчителі вірять у них. Тож нехай збудуться всі мрії.