Археологи виявили на острові Алор в Індонезії вкрай рідкісне дитяче поховання, вік якого становить майже 8000 років. На думку дослідників, воно було ритуальним, а тому здатне допомогти «розкрити таємниці мертвих».
Дослідження видано в журналі Quaternary International, а короткий звіт про нього опубліковано на сайті Австралійського національного університету (ANU).
У своїй роботі вчені відзначають, що археологам відома велика кількість дитячих поховань в цьому регіоні, але вік найдавніших з них не перевищує 3000 років. Однак нове поховання набагато старше – воно відноситься до періоду раннього голоцену.
Його вік становить майже 8000 років, і на наразі це єдине в своєму роді поховання, знайдене в цьому регіоні. Воно дає важливе уявлення про практику поховання того часу. За словами провідного автора роботи доктора Софії Сампер Карро, у печері під час церемонії було поховано дитину у віці від чотирьох до восьми років.
«Вохристий пігмент був нанесений на щоки і лоб цієї дитини, а під її голову під час похорону був підкладений кругляк кольору охри, – розповіла вона. – Дитячі поховання дуже рідкісні. Це повне поховання – єдине, що відноситься до такого давнього періоду часу».
Софія Карро розповіла, що кістки рук і ніг дитини були вилучені перед похованням і перенесені в інше місце. Подібна ритуальна практика раніше була виявлена в декількох древніх похованнях на островах Ява, Борнео і Флорес. Але вперше сліди ритуалу видалення довгих кісток виявлені в похованні дитини.
«Ми не знаємо, чому практикувалося видалення довгих кісток, – каже доктор Карро. Ймовірно, це був якийсь аспект системи вірувань людей, що жили в той час».
До слова, аналіз зубів показав, що дитині на час смерті могло бути від шести до восьми років, але її скелет відповідає віку від чотирьох до п'яти років. Тому вчені планують провести подальші медичні дослідження. Не виключено, що маленький розмір скелета був пов'язаний з харчуванням, навколишнім середовищем або генетичної ізоляцією жителів цього острова.
«Моя більш рання робота на острові Алор показала, що черепи дорослих тут теж були невеликими, – продовжує Карро. – Це були мисливці-збирачі, які харчувалися в основному морепродуктами. Є свідчення того, що насичення організму білком тільки від одного джерела їжі може викликати симптоми недоїдання, що впливає на ріст. Хоча ці люди могли харчуватися й іншою їжею, наприклад, бульбами».
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+