ВИСОКА ВОДА. У Луцьку весняна повінь істотно підтопила Центральний парк культури і відпочинку імені Лесі Українки та частково затопила територію місцевого зоопарку.

Майже стогектарну паркову оазу в центрі міста заклали наприкінці 1920-х років на місці болота, що прилягає до одного із семи архітектурних чудес України — Луцького замку. Тоді під керівництвом польського інженера Віктора Лібровича за участю Варшавського товариства меліорації брестська фірма «Шимон Клін і К» проводила будівельні роботи на болоті між річками Глушцем і Стиром. Створення міського парку припинилося у зв’язку з початком Другої світової війни і відновилося лише після її закінчення. У 1950-х методом народної будови люди вручну викопали мережу каналів, що мали акумулювати надлишок води. Висаджений на болоті парк став одним із кращих в Україні — і за оформленням, і за площею зелених насаджень.

Та роки минулих реформ зачепили й улюблене місце відпочинку лучан. Парк почав швидко заростати, меліоративні канали замулилися.

— Миритися із таким становищем не хочемо, — розповів міський голова Луцька Микола Романюк, який ініціював масштабне відновлення парку. — Тому найперше прибрали старі аварійні дерева. І відразу ж висаджуємо молоденькі ялини, берізки, декоративні кущі. А головне — нарешті поглибили і розчистили замулені осушувальні канали.

Це вже відіграло роль під час танення снігу. Води у парку нині стільки, що подекуди вона затопила й заасфальтовані пішохідні доріжки. Якби вчасно не розчистили канали, рівень її був би значно вищим. І відрізаними для людей опинилися б не тільки більшість ділянок Центрального парку, а й чимала площа місцевого зоопарку. Нині вода у ньому вже заповнила два викопаних між рядами вольєрів з дикими звірами ставочки. А в одному місці унеможливила кільцевий рух оглядовою стежкою.

— Ми завчасно підготувалися до підтоплення. Перегрупували у вольєрах деяких тварин, — розповіла директор зоопарку Людмила Денисенко. — Звісно, висока вода спричинила незручності. Раді їй хіба що наші водоплавні птахи — лебеді, качки. Ми ж пристосовуємося до такої ситуації. Знаємо, що вона скоро мине. Головне ж — є вдосталь кормів для наших підопічних. Тож посилено готуємося до відкриття сезону.