Океанські істоти відомі своїми дивними очима, але морські гребінці мають одну з найдивовижніших візуальних систем серед усіх живих істот на Землі. Їхні очі схожі будовою на «Хаббл» та інші сучасні телескопи.

Про це повідомляє «Урядовий кур’єр» з посиланням на висновки дослідників опублікованих у журналі Science.

Морські гребінці мають 200 очей. У кожному оці є по дві сітківки і 500 тисяч клітин, які мають два типи фоторецепторів, призначення яких залишалося загадкою для вчених. Кожне око використовує дзеркало замість лінз для фокусування світла.

Ще у 60-х роках минулого століття біологи знали, що ці вигнуті дзеркала в очах морських гребінців створені кристалами гуаніну, високо відбиваючого матеріалу. І хоча ці кристали, як правило, формуються у громіздкі призми, кристали в очах гребінця є ідеальними квадратами, які, як телескопне дзеркало, створюють гладку поверхню, яка мінімізує оптичні спотворення.

Вчені заморозили очі морських гребінців у рідкому азоті, а потім розрізали їх на шари і просвітили за допомогою сканера електронного мікроскопа. Це дозволило їм отримати тривимірну комп'ютерну модель ока і зрозуміти, як світло взаємодіє з кожним його компонентом.

Вчених приголомшив їхній експеримент, адже принципи роботи піддослідного ока гребінця нагадував їм не органи зору інших тварин, а найсучасніші оптичні телескопи. Головною частиною телескопа є не лінза – вона в них відсутня, а два дзеркала, які фокусують світло в одній точці.

Аналогічні дзеркала присутні і в очах гребінців – одне з них розташоване під їхньою «задньою» сітківкою, а друге – знаходиться під другою сітківкою, розташованою поруч із зіницею, присутність якої в оці молюска раніше вчені не могли пояснити.

Під час дослідження вчені з'ясували, що коли світло потрапляє прямо, то проходить у верхню частину другої сітківки гребінця. Але коли світло падає під кутом, то потрапляє в нижню сітківку, посилюючи периферійне бачення гребінця у майже невидимому середовищі.

За словами вчених, морські гребінці мають досить «швидкі» очі з широким кутом зору, майже 250 градусів, не використовуючи при цьому кришталика або інших «дорогих» структур, на підтримку роботи яких потрібно багато енергії.

Вчені також висунули гіпотезу про те, як ці створіння сприймають зображення з 200 різних очей одночасно: процес у «мозку» гребінця поєднує їх у єдине, згуртоване зображення.