За рік в Україні вже не діятимуть архаїчні санітарні правила, ухвалені за радянських часів: постанову про втрату їхньої чинності з 1 січня 2017 року ухвалив Кабінет Міністрів. «Правила радянських часів належали до епохи санітарного максималізму, коли держава максимально зарегульовувала цю галузь, щоб поліпшити стан справ у системі санітарії. Тоді це було виправдано», — пояснив журналістам в. о. головного санітарного лікаря України Святослав Протас. Попередня система грунтувалася на принципі, що будь-яке порушення нормативу вважається негативним впливом на організм. Новий підхід, за словами Святослава Протаса, передбачає те, що держава має встановити показники безпеки для здоров’я, а вже сам суб’єкт господарювання має визначити, яким технічним рішенням його досягти. 

«Наприклад, колись наші санітарні правила передбачали, що житлові приміщення можуть бути лише в тому разі, якщо біля ліфтової шахти є одне вільне приміщення. Обгрунтовували тим, що  не було таких шумоізоляційних матеріалів, як нині. Тепер можна забезпечити відповідні звукові нормативи, навіть якщо ліфтова шахта поряд із квартирою. Таких прикладів багато», — сказав посадовець, наголосивши, що старі норми не захищали людей, а «давали змогу працівникам контролюючих органів викручувати руки бізнесу».

Архаїчні санітарні норми не захищають здоров’я людей, а викручують руки бізнесу. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

«Перехід до нової моделі непростий, треба буде перебудовуватися й контролюючим органам, і самому бізнесу, — наголосила голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна. — Дві найбільш значущі норми, які не діятимуть з наступного року, стосуються санітарних правил для підприємств громадського харчування. У цих правилах була така вимога: виробничі й складські приміщення мають бути звернені на північ, а обідні зали — на південь і південний схід.  Уявіть цю норму в сьогоденні. І друге: унітаз та раковину рекомендовано обладнати педальними пусками й зливами. Зрозуміло, що це писали в часи, коли не було ні теплових, ні світлових датчиків. Або ще один чудовий архаїзм: рубати м’ясо можна лише на спеціальному стільці, який має бути нефарбованим, а щоразу після рубання з нього слід зішкрібати залишки м’яса. Свого часу це було логічно, але на сьогодні це і сміх і гріх. Отже, будь-яке підприємство можна притягнути до відповідальності зовсім не за те, що насправді загрожує життю й здоров’ю, а за процес, який не відповідає нормам». Більшість цих норм не відповідає українським законам, так  само, як не узгоджується з європейськими.

Тетяна КАПУСТА
для «Урядового кур’єра»